Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про необхідність реформування підходу до визначення прожиткового мінімуму та його функцій.
За його словами, ключовим кроком має стати відв’язка від цього показника окладів суддів, прокурорів, співробітників НАБУ, а також державних стипендій, штрафів та інших адміністративних платежів.
«Прожитковий мінімум – це соціальний стандарт, що визначає кількість продовольчих та непродовольчих товарів та послуг, які необхідні для забезпечення базових потреб людини, її нормального життя», – зазначив він.
За словами депутата, в Україні існують дві головні проблеми з використанням цього показника. Перша – «невідповідність законодавчо встановленого (бюджетного) і фактичного показника прожиткового мінімуму (розбіжність майже в три рази)». На його думку, починати реформу потрібно зі «складання чесного і сучасного споживчого кошика» з урахуванням реальних цін.
Друга проблема, на думку Гетманцева, полягає в тому, що «функціонал прожиткового мінімуму не обмежується його застосуванням лише як соціального стандарту для визначення рівня життя населення». Як він нагадав, згідно з дослідженням Київської школи економіки, «від законодавчого прожиткового мінімуму залежить розмір понад 150 різних платежів, що здійснюються з/до бюджету».
Він наголосив на необхідності відокремлення прожиткового мінімуму від невластивих функцій.
«Відв’язати від ПМ розрахунок невластивих для нього як соціального стандарту показників: зарплати суддів, прокурорів, співробітників НАБУ, розмір державних стипендій; оклади співробітників бюджетного сектору; штрафи та адміністративні платежі», – написав Гетманцев.
Як повідомляла «Судово-юридична газета», у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроектів (13466, 13467, 13468, 13469) про заміну прожиткового мінімуму, який наразі є базою для розрахунку окладів різних посадовців, суддів, прокурорів тощо, на орудну величину. Фактично пропонується відв’язати оклади «бюджетників» від прожиткового мінімуму, аби його зростання не провокувало зростання окладів посадовців.
«Цими законопроектами пропонується визначення прожиткового мінімуму саме як базового соціального стандарту, а також відокремлення його від невластивих функцій штучної розрахункової одиниці», – пояснив Гетманцев.
Серед наступних кроків депутат назвав оновлення споживчого кошика.
«Затвердити новий справедливий склад мінімального споживчого кошика, виходячи з сучасних реальних потреб для життя людини, а не від межі виживання. Чесно порахувати його вартість. Це і буде новий фактичний прожитковий мінімум (як би він не називався)», – заявив Гетманцев.
Також він запропонував передбачити перехідний період тривалістю, наприклад, три роки – «на приведення у відповідність фактичного і бюджетного прожиткового мінімуму, закріпленого у законі про державний бюджет».
За словами депутата, кошти для цього в бюджеті знайти можливо. Зокрема, «від детінізації, адже через тінь до бюджету щороку не доходить 800–900 млрд гривень», а також «від підвищення ефективності використання публічних фінансів, адже торік Рахункова палата встановила порушення та неефективне використання державних ресурсів на суму 217,5 млрд гривень».
Серед потенційних джерел також названо «скорочення різноманітних неефективних видатків та програм, на які виділяються кошти з державного бюджету» та «створення сприятливого бізнес-клімату, дерегуляції та зміцнення верховенства права – всього того, що сприяє збільшенню притоку інвестицій».
Як проаналізувала «Судово-юридична газета», відповідно до законопроекту 13467 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму, базовий розмір посадового окладу судді становитиме:
- судді місцевого суду – 18,2 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів;
- судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 30,3 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів;
- судді Верховного Суду – 45,4 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів.
Також ми писали, звідки взялася ідея про орудні величини для розрахунку посадових окладів, та що пропонується змінити у КЗпП і профільних законах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
