Портфель публічних інвестицій України включає майже 150 проєктів, кожен із яких є повністю відкритим для громадськості. До нього увійшли ініціативи з енерго-, водо- та теплопостачання, переробки відходів, будівництва сміттєпереробних заводів, а також проєкти з розвитку інфраструктури, зокрема соціального житла. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
За словами Шуляк, станом на кінець 2024 року для відновлення України від наслідків російської агресії було потрібно понад 530 мільярдів доларів. Через триваючі ворожі атаки ця сума до кінця 2025 року зросте на десятки мільярдів. Вона підкреслила, що відбудова триватиме роками, тому потребує ретельного та комплексного планування, для чого вже частково ухвалено відповідні законопроєкти.
Шуляк відзначила, що з 2024 року в Україні розпочалася реформа публічних інвестицій, у рамках якої створено три рівні проєктних портфелів: національний, регіональний і місцевий. На національному рівні держава керує великими проєктами за підтримки міжнародного фінансування. Регіональний рівень охоплює проєкти в областях, а місцевий — ініціативи громад, без яких відновлення не буде комплексним.
«Майже 150 проєктів уже внесено на національному рівні, кожен громадянин може зайти на сайт профільного міністерства та ознайомитись з ними. Йдеться здебільшого про проєкти, пов’язані з енерго-, водо-, теплопостачанням. Також це проєкти, пов’язані з переробкою відходів, будівництвом нових сміттєпереробних заводів. Ба більше, в цей портфель зараз потрапили й проєкти, які пов’язані з інфраструктурою, особливо в частині будівництва соціального житла», — зазначила Шуляк.
Також за словами Шуляк, в Україні затверджено стратегію регіонального розвитку, відповідно до якої громади та регіони оновлюють свої стратегії, узгоджуючи їх із портфелем публічних інвестицій. Проте, за словами депутатки, залишається викликом синхронізація стратегічного, бюджетного та просторового планування.
Шуляк пояснила, що генеральні та майстер-плани міст переглядаються з урахуванням інтересів інвесторів, які готові вкладати кошти лише в громади з чітким баченням розвитку, планами забудови, створення робочих місць і точок зростання. Громади, які прагнуть якісного відновлення та розвитку, уже розробляють відповідні планувальні документи, що є показником ефективності місцевої влади. Попри відтермінування обов’язковості планів просторового розвитку до 2028 року, понад 140 громад продовжують їх створювати, а сім громад, переважно з прифронтових Чернігівської та Харківської областей, уже затвердили такі плани. Водночас умовно тилові громади не поспішають із цим процесом.
«Плани просторового розвитку обрали для себе громади, які хочуть розвиватися за чесними правилами. Примітно, що це маленькі громади. Натомість великі міста, де часто процвітає хаотична забудова, з цим не поспішають, аргументуючи тим, що під час війни ці процеси трохи недоречні. Але, як показує приклад тих громад, які це вже роблять, саме під час війни ці процеси необхідні. Оскільки якісне планування дорівнює якісному відновленню», — підсумувала Шуляк.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
