В Украине возобновила работу миссия IAC ISHR. Это международная организация, первые три буквы в названии которой означают Information and Analysis Center. А последние четыре – The International Society for Human Rights. Вместе получается «Информационно-аналитический центр Международного общества прав человека».
Организация была основана в 1972 году во Франкфурте-на-Майне, Германия, как хаб, куда стекаются люди, нуждающиеся в защите своих прав. За более чем полувековое существование ISHR открыла филиалы в 38 странах мира и привлекла к миссии правозащиты около 30 тысяч членов.
В Украину ISHR пришли в 2017 году с конкретным проектом – мониторингом работы судебной ветви власти. Ежегодные отчеты организация издавала до 2022 года – начала полномасштабного вторжения. Далее была пауза, но недолгая. Уже в 2024 году Информационно-аналитический центр возобновил свою работу.
В начале текущего года IAC ISHR представил свой отчет за прошлый год. Мониторинговая миссия изучила положение дел в Высшем антикоррупционном суде и в судах общей юрисдикции. И пришла к выводу, что существенной разницы – если говорить о нарушениях – между ВАКС и другими судами нет.
«Это подтверждает тот факт, что само по себе создание специализированного суда не гарантирует улучшения качества правосудия», – говорится в выводах IAC ISHR.
Загальні висновки
Отже, у 2024 році спостерігачі IAC ISHR зафіксували 193 випадки порушень прав людини під час 90 судових засідань. Лише в 11% випадків не виявлено порушень, тоді як у 89% засідань зафіксовано від одного до шести порушень. Найбільш поширеними проблемами стали:
- порушення права на захист (43% засідань)
- автоматичне продовження тримання під вартою (28%)
- нерівність сторін судового процесу (28%)
- упередженість суду (13%)
- обмеження доступу до суду (12%)
- застосування катувань чи нелюдського поводження (11%)
- порушення розумних строків (11%)
Ці тенденції свідчать про системні проблеми з дотриманням стандартів статті 6-тої Європейської конвенції з прав людини. Особливо тривожними є порушення у справах із корупційним складником або політичним контекстом, де спостерігається підвищений рівень втручання в судовий процес, йдеться у звіті.
Право на захист
У звіті IAC ISHR говориться про те, що суд може потрактувати як «зловживання правом на захист», якщо сторона захисту подає «незручні» для суду процесуальні документи. Або якщо всупереч бажанню підозрюваного чи обвинуваченого суд призначає йому адвокатів із центру безоплатної правничої допомоги.
Останнє небезпечне тим, що може створювати ілюзорне (з точки зору практики ЄСПЛ) дотримання права на справедливий суд. Та фактично може використовуватись для легітимізації процесу в частині формального забезпечення права на захист у випадку, коли адвокат за договором не погоджується з позицією суду.
Ще одним прикладом порушення права на захист стало проведення засідання за відсутності захисників. А це суперечить духу Європейської конвенції, оскільки може ставити підозрюваних/обвинувачених у невигідне становище, обмежуючи можливість реалізувати свій захист.
Експерти IAC ISHR рандомно обрали справи, що ілюструють такий тип порушень. Так, у справі Д. М. Гаврилюка суд, незважаючи на протест обвинуваченого та наявність у нього двох адвокатів, призначав декількох декількох «державних» адвокатів у різний час.
Тримання під вартою та порушення рівності сторін
Інша новела – це автоматичне продовження тримання під вартою та його обґрунтованість. Тут не врахована обґрунтованість ризики, на які посилається сторона обвинувачення – а суд, зазначають експерти IAC ISHR, ігнорує оцінку таких ризиків.
Плюс – порушення рівності сторін судового процесу та принципу змагальності сторін. В одній зі справ судді визнали зловживанням процесуальними правами заяву сторони захисту про відвід колегії суддів. Хоча підставою такого відводу стало те, що при прийнятті процесуального рішення судді послались на документи, які, за словами сторони захисту, навіть не були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, в одній зі справ судді BAKC надали дозвіл стороні обвинувачення використовувати у якості доказів документи, сформовані після передання обвинувального акту до суду. Такі дії фактично створюють нерівні можливості для сторін процесу, ставлячи принцип безсторонності суду під сумнів.
Щодо конкретики, то моніторингова місія наводить приклад справи С.В.Филі, під час розгляду якої сторона захисту скаржилася на те, що ризики, перераховані прокурором під час обрання запобіжного заходу, є необґрунтованими. Більшість з них залишаються незмінними порівняно з ризиками, визначеними на початковому етапі досудового розслідування, коли підозрюваному був призначений менш суворий запобіжний захід.
Упередженість суду
Експерти також виокремили такі порушення, як упередженість суду та доступ до суду. А ще – порушення розумних строків розгляду справи. Щодо першого, то експерти моніторингової місії IAC ISHR вказали, що сумніви у неупередженості суддів є досить поширеною проблемою, а це підриває довіру до судової влади i створює підґрунтя для подальших порушень прав людини.
Така упередженість могла проявлялась у прийнятті судом рішення без дослідження ключового, на думку захисту, доказу. Зафіксовано і випадок, коли судді демонстрували явну незацікавленість у процесі. Це проявлялось у відволіканні суддів, які дивились у вікно, користувались телефонами. Така поведінка викликала побоювання, що рішення ними вже прийнято заздалегідь.
Також в одній зі справ мав місце потенційний конфлікт інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями головуючого судді. Конфлікт створювали близькі родинні зв’язки представника Феміди з фігурантами процесу. Згідно усталеної практики Європейського суду, будь-який суддя, щодо якого є законні підстави побоюватися відсутності неупередженості, повинен взяти самовідвід. Однак так відбувається не завжди.
У справі суддів ОАСК, яку розглядав ВАКС, адвокати звернули увагу на те, що суд часто розглядає питання без участі всіх представників сторони захисту, включаючи осіб, які безпосередньо ініціювали вивчення відповідних процесуальних документів.
В одному з засідань по цій справі головуючий суддя заявив, що для колегії важливі «швидкі строки розгляду справи, а тому вони трошки змінюють процесуальну практику розгляду клопотань».
А у справі Т. Г. Ільєвої суддя постійно перебивав адвоката, фактично обмежуючи його можливості реалізувати право на захист. Тільки після того, як сторона захисту звернула увагу на присутність в залі об’єктивних спостерігачів, суд дозволив заявити клопотання.
Доступ до суду
Важливою також залишається і проблема доступу до суду, яка проявляться у незабезпеченні права на розгляд справи в розумні строки. Яскравим прикладом є неодноразово зафіксована спостерігачами IAC ISHR неефективність апеляційного оскарження, оскільки апеляції розглядаються після закінчення строку дії оскаржуваних рішень.
Вказане пов'язано з нестабільною ситуацією в країні, браком суддів та надмірним ïx завантаженням. Однак, як стверджують правозахисники, навіть такі об’єктивні перешкоди не повинні лягати тягарем на осіб, чиї права знаходяться під ризиком порушення.
Інші порушення – такі, як недотримання принципу презумпції невинуватості, включення сумнівних доказів, неповага до приватного життя учасників процесу тощо – також були відзначені під час моніторингу. Вони, хоча й зустрічалися рідше, але також мали місце.
Але варто зазначити і те, що у звіті експерти моніторингової місії IAC ISHR порівняли показники порушень у судах, які досліджували в 2020 році, i дійшли висновку, що «в цілому всі суди показали зростання середньої кількості порушень за одне засідання».
Однак у ситуації з Вищим антикорупційним судом, а також з Шевченківським районним судом Києва, це зростання відносно незначне. «Це може вказувати на певну стабільність цього показника у двох судах», – вказано у звіті.
Тобто якщо у 2020 році у роботі Вищого антикорупційного суду було виявлено у середньому 1,5 порушень за засідання, то у 2024-му ïx стало 1,9. А от Київський апеляційний суд змінив за 4 роки показник з 0,5 порушень до 2,8; Печерський суд Києва – з 1,4 до 2,6 порушень; Шевченківський суд Києва – з 0,9 до 1 порушення.
Насамкінець
Те, як працює судова система України, зазвичай моніторить досить вузьке коло інституцій.
А на міжнародному рівні можна назвати, для прикладу, Organization for Security and Co-operation in Europe. ОБСЄ дійсно інколи перевіряє роботу судової системи, але на офіційному сайті установи вказано те, що моніторинг судових процесів в Україні не може бути реалізований з об'єктивних причин – в Україні налічується понад 700 судів.
Лакуну, що утворилася із об’єктивними та неупередженими перевірками роботи судової системи України, успішно заповнюють спостерігачі IAC ISHR. Їхня моніторингова місія продовжує свою роботу в режимі реального часу – її експертизу можна побачити на сторінках організації у соцмережах, де оперативно викладені свіжі висновки, що торкаються того чи іншого кейсу.
Експерти з IAC ISHR не пов’язані з жодною політичною силою в Україні, а також з громадським сектором. Вони не ставлять перед собою іншої мети, ніж об’єктивне висвітлення специфіки наших судових процесів. Тому їхня інформація є тим дзеркалом, у яке варто зазирати частіше – для повної та об’єктивної картини того, що відбувається у наших судах.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
