Тетяна Слуцька,
кандидат юридичних наук, заслужений юрист України
Нині стан і тенденції злочинності неповнолітніх, як показує аналіз судової статистики, свідчать про нагальну потребу організації консолідованих і цілеспрямованих дій суспільства та держави щодо попередження такої злочинності, запобігання її розвитку та зростанню.
Так, за даними судової статистики, наданими Державною судовою адміністрацією України (ДСА), протягом 2016 року на розгляді суддів суду першої інстанції перебувало 6 041 кримінальне провадження щодо 7 438 неповнолітніх. З цієї кількості справ судами першої інстанції у 2016 році завершено судовий розгляд 4 240 кримінальних проваджень, у тому числі: 1) із постановленням вироку — 3 099 проваджень (із них на підставі угоди про примирення — 255, про визнання винуватості — 59); 2) із закриттям провадження у справі — 535 стосовно 574 неповнолітніх; 3) повернуто прокурору 140 обвинувальних актів стосовно 190 неповнолітніх; 4) із застосуванням примусових заходів медичного характеру — 12 кримінальних проваджень щодо 13 неповнолітніх. Кількість нерозглянутих кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх на кінець звітного періоду становила 1 801.
У 2017 році кількість кримінальних проваджень щодо неповнолітніх збільшилася. Зокрема, протягом року у судах першої інстанції перебувало на розгляді 6 408 кримінальних проваджень щодо 7 976 неповнолітніх осіб. Із них розглянуто 3 872, у тому числі: 1) із постановленням обвинувального вироку — 2 854 провадження стосовно 3 462 осіб (із них на підставі угоди про примирення — 237 проваджень, а про визнання винуватості — 89); 2) із закриттям провадження у справі — стосовно 545 осіб; 3) із застосуванням примусових заходів медичного характеру — 15 проваджень щодо 16 осіб, 4) повернуто прокурору — 90 обвинувальних актів щодо 128 осіб. При цьому виправдано 19 неповнолітніх, що на 7 осіб більше у порівнянні з показниками 2016 року. На кінець звітного періоду в судах першої інстанції перебувало 2 536 нерозглянутих кримінальних проваджень.
Про застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру у 2016 році місцевими загальними судами розглянуто усього 379 клопотань, у тому числі: 1) постановлено 342 ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру щодо 398 неповнолітніх; 2) повернуто прокурору в 11 випадках; 3) 25 проваджень закрито. На кінець звітного періоду нерозглянутими залишилися 88 клопотань.
У 2017 році місцевими загальними судами розглянуто 308 клопотань про застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру, у тому числі: 1) постановлено 264 ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру щодо 347 неповнолітніх; 2) повернуто прокурору у 14 випадках; 3) 29 проваджень закрито. Нерозглянутими на кінець звітного періоду залишилося 138 клопотань.
Фактично половину від загальної кількості клопотань про застосування примусових заходів виховного характеру склали клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо осіб, які не досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (неповнолітні особи віком від 11 до 14 років), зокрема у 2016 році розглянуто 185 таких клопотань, у 2017 році — 132 клопотання. Також слід зазначити, що на розгляд слідчого судді під час досудового розслідування стосовно неповнолітніх, які досягли 11-річного віку, однак не досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у 2017 році надійшло 42 клопотання щодо поміщення особи до приймальника-розподільника, з яких задоволено 40 клопотань (у 2016 році слідчим суддею було задоволено 35 із 37 таких клопотань) та одне клопотання про продовження поміщення особи до приймальника-розподільника для дітей. Слід зазначити, що малолітні особи, щодо яких здійснювалося кримінальне провадження, вчинили суспільно небезпечні діяння, які мають ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України різних категорій за ступенем тяжкості, серед яких тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема умисні вбивства та злочини проти статевої свободи малолітніх.
Кримінологічна характеристика засуджених неповнолітніх в розрізі скоєних злочинів.
У 2017 році із загальної кількості засуджених неповнолітніх злочин у віці від 14 до 16 років скоїли 870 неповнолітніх (у 2016 році — 1 012), 311 дівчат (у 2016 році — 326). Звільнено від покарання 2 021 неповнолітнього (у 2016 році — 2 273), у тому числі з випробуванням — в 1 639 випадках (у 2016 році — в 1 991 випадку), на підставі закону про амністію — у 213 випадках (у 2016 році — у 15 випадках).
За умисне вбивство у 2016 році було засуджено 22 неповнолітніх (із них у віці від 14 до 16 років — 6 неповнолітніх), 5 із яких скоїли злочин у стані алкогольного сп’яніння, групою осіб — у 12 випадках (за участю неповнолітніх — у 9 випадках, за участю дорослих — у 3). На момент вчинення злочину у 3 випадках неповнолітні мали повну загальну середню освіту, у 6 — базову середню освіту та у 3 випадках початкову загальну освіту. Серед них у родині з одним із батьків виховувалися 14 неповнолітніх, у школі-інтернаті (дитячому будинку) — 1 неповнолітній. До скоєння умисного вбивства 3 неповнолітніх перебувало на профілактичному обліку поліції та 2 вже вчинили злочин і були раніше засуджені. Всім неповнолітнім (22 особи) було призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, зокрема строком від 3 до 5 років позбавлення волі було призначено 1 неповнолітньому, від 5 до 10 років — 12 неповнолітнім, від 10 до 15 років — 9 неповнолітнім.
За умисне вбивство у 2017 році було засуджено 14 неповнолітніх (із них у віці від 14 до 16 років — 3 неповнолітніх), у тому числі одну дівчину. Переважна більшість, а саме 8 неповнолітніх вчинили цей злочин у стані алкогольного сп’яніння. Групою осіб вчинили умисне вбивство 5 неповнолітніх, всі з яких — за участю дорослих. Неповнолітні засуджені за умисне вбивство виховувалися у родині з одним із батьків у 6 випадках, у школі-інтернаті (дитячому будинку) — 1 неповнолітній, решта — у повних сім’ях. Всім 14 неповнолітнім засудженим було призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, зокрема в межах від 3 до 5 років позбавлення волі було призначено 1 неповнолітньому, від 5 до 10 — 4 неповнолітнім, від 10 до 15 років — 9 неповнолітнім.
За умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень у 2016 році засуджено 43 неповнолітніх (із них у віці від 14 до 16 років — 9 неповнолітніх), серед них 5 дівчат. У 16 випадках цей злочин вчинювався неповнолітніми у стані алкогольного сп’яніння, у 5 випадках — групою осіб, зокрема за участю неповнолітніх — в 1 випадку, а в 4 — за участю дорослих. 27 неповнолітніх мали базову загальну середню освіту, 12 — повну загальну середню освіту, 3 — початкову та без освіти — 1 неповнолітній. Ці неповнолітні виховувалися у родині з одним із батьків у 22 випадках, у школі-інтернаті (дитячому будинку) — 1 неповнолітній та 3 неповнолітніх — поза родиною. До скоєння цього злочину 3 неповнолітніх перебували на профілактичному обліку поліції та 8 уже були раніше засуджені. Із 43 неповнолітніх покарання у виді позбавлення волі на певний строк застосовано у 12 випадках, одного неповнолітнього звільнено від покарання та 30 звільнено від відбування покарання з випробуванням.
У 2017 році за вчинення цього злочину засуджено 29 неповнолітніх (із них у віці від 14 до 16 років — 4 неповнолітніх), у тому числі 1 дівчина. У стані алкогольного сп’яніння вчинили цей злочин 8 неповнолітніх, групою осіб — 6 неповнолітніх, із них за участю інших неповнолітніх — 4 та за участю дорослих — 2 неповнолітніх. З 29 засуджених неповнолітніх було 14 учнів школи, ліцею, коледжу та гімназії, 5 студентів навчальних закладів. 16 із них виховувалися у родині з одним із батьків та 3 — поза родиною. До скоєння цього злочину 5 неповнолітніх раніше були засуджені. Покарання у виді позбавлення волі на певний строк було застосовано до 15 неповнолітніх, звільнено від покарання 14 неповнолітніх, у тому числі від відбування покарання з випробуванням 13 та на підставі акта про амністію — 1 неповнолітнього.
За зґвалтування у 2016 році засуджено 5 неповнолітніх (як і у 2017 році), 2 з яких вчинило цей злочин у стані алкогольного сп’яніння (у 2017 році 2 неповнолітніх вчинило цей злочин у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння), 1 неповнолітній скоїв злочин групою осіб за участю дорослих (аналогічно у 2017 році). Усім 5 неповнолітнім засудженим було призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, зокрема в межах від 2 до 3 та від 3 до 5 років позбавлення волі було призначено по 1 неповнолітньому, 3 неповнолітнім — від 5 до 10 років.
У 2017 році за зґвалтування неповнолітнім призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк у 3 випадках, 2 неповнолітніх звільнено від відбування покарання з випробуванням.
За злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у 2016 році засуджено 74 неповнолітніх, у тому числі 2 дівчат. У стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння ці злочини неповнолітніми не вчинялися. Групою осіб було скоєно 5 злочинів, 2 з яких — за участю неповнолітніх та 3 — за участю дорослих. 24 неповнолітніх були студентами навчальних закладів та 29 — учнями шкіл, ліцеїв, коледжів та гімназій. Із 74 неповнолітніх покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначено у 3 випадках, 28 неповнолітнім призначено покарання у виді штрафу, 2 — громадських робіт, звільнено від покарання 40 неповнолітніх, у 37 випадках — від відбування покарання з випробуванням.
За ці злочини у 2017 році засуджено 94 неповнолітніх, числі серед них 6 дівчат. У стані наркотичного сп’яніння вчинено 1 злочин, групою осіб — 4 злочини (і всі — за участю дорослих). Учнями шкіл, ліцеїв, коледжів та гімназій було 38 неповнолітніх, студентами навчальних закладів — 29. Покарання у виді позбавлення волі на певний строк із 94 засуджених призначено 10 неповнолітнім, арешт — 1 неповнолітньому, громадські роботи — 2, штраф — 42 неповнолітнім. 36 неповнолітніх звільнено від покарання, серед них 29 звільнено від відбування покарання з випробуванням та 6 — внаслідок застосування закону про амністію.
Найбільшу кількість вчинених злочинів неповнолітніми становлять злочини проти власності. Так, у 2016 році за вчинення таких злочинів засуджено 2 734 неповнолітніх (із них 888 неповнолітніх вчинило злочин у віці від 14 до 16 років), зокрема 296 дівчат. У стані алкогольного сп’яніння вчинено 140 злочинів проти власності, у стані наркотичного сп’яніння — 2 злочини, групою осіб — 1 242 злочини, серед них за участю неповнолітніх — 660 та за участю дорослих — 582 злочини. Із 2 734 неповнолітніх засуджених за означені злочини було 1 539 учнів шкіл, ліцеїв, коледжів та гімназій, 537 студентів навчальних закладів. У родині з одним із батьків виховувалися 1 186 неповнолітніх, у школі-інтернаті (дитячому будинку) — 81 неповнолітніх, поза родиною — 137 неповнолітніх, решта виховувалися в повних сім’ях (фактично половина від загальної кількості). До скоєння цього злочину 150 неповнолітніх перебувало на профілактичному обліку поліції або направлялись у спеціальні навчально-виховні заклади та 453 вже були раніше засуджені. Слід зазначити, що покарання у виді позбавлення на певний строк було застосовано до 372 неповнолітніх, арешт — до 25 неповнолітніх, громадські роботи призначалися 246 неповнолітнім та штраф — 243. Звільнено від покарання 1 797 неповнолітніх, у тому числі від відбування покарання з випробуванням — 1 546 та внаслідок застосування акта про амністію — 6 неповнолітніх.
У 2017 році за вчинення зазначених злочинів засуджено 2 453 неповнолітніх (із них 787 неповнолітніх вчинило злочин у віці від 14 до 16 років), у тому числі 280 дівчат. У стані алкогольного та наркотичного сп’яніння неповнолітніми вчинено злочини проти власності у 106 випадках, групою осіб — 1 131 неповнолітнім, за участю неповнолітніх — 672 злочини та за участю дорослих — 456 злочинів, 3 неповнолітніх вчинили злочин організованою групою. 516 неповнолітніх були студентами навчальних закладів, а учнями шкіл, ліцеїв, коледжів та гімназій — 1 295 неповнолітніх. У родині з одним із батьків виховувалися 1 061 неповнолітніх, у школі-інтернаті (дитячому будинку) — 63 неповнолітніх, поза родиною — 114 неповнолітніх, решта виховувалися в повних сім’ях (більше половини від загальної кількості).
До скоєння цього злочину 94 неповнолітніх перебувало на профілактичному обліку поліції або направлялись у спеціальні навчально-виховні заклади та 357 були засуджені раніше. Покарання у виді позбавлення волі на певний строк було застосовано до 306 неповнолітніх, арешт — до 13 неповнолітніх, громадські роботи призначалися 155 неповнолітнім та штраф — 260. Звільнено від покарання 1 654 неповнолітніх, у тому числі від відбування покарання з випробуванням — 1 348 та внаслідок застосування закону про амністію — 156 неповнолітніх.
Окремо слід відзначити категорію неповнолітніх потерпілих. За даними ДСА в кримінальних провадженнях, які були предметом розгляду суду першої інстанції за 2017 рік кількість неповнолітніх потерпілих становить 1 754 дитини, у 2016 році — 1 739. Так, у 2017 році внаслідок вчинення злочинів проти життя, здоров’я, статевої недоторканності неповнолітнього потерпілими стало 438 неповнолітніх (у 2016 році — 516 неповнолітніх), з них: жертвами умисного вбивство стало 11 неповнолітніх (у 2016 році — 19 неповнолітніх), жертвами зґвалтування — 38 неповнолітніх (у 2016 році так само), кількість потерпілих неповнолітніх внаслідок вчинення злочинів проти власності щодо них склала 931 дитина (у 2016 році — 890 неповнолітніх). Від злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, винуватців злочинів яких було засуджено у 2017 році, постраждали 256 дітей, а у 2016 році — 233 неповнолітніх потерпілих.
Варто зазначити, що кількість оскаржень судових рішень суду першої інстанції, постановлених щодо неповнолітніх, є незначною. Її показник не перевищує 1 % від загальної кількості прийнятих судових рішень.
Наведена судова статистика, навіть за умови наявного значного залишку нерозглянутих кримінальних проваджень на кінець звітного періоду 2017 року (а це більше 2 500 проваджень), що зумовлений здебільшого нестачею суддівських кадрів та навантаженням на служителів Феміди, є «показовим» щодо ситуації, яка склалася зі злочинністю неповнолітніх (поширення злочинності серед неповнолітніх незалежно від складу сім’ї, освіти, збільшення випадків вчинення ними злочинів у стані алкогольного і наркотичного сп’яніння, групою осіб (зокрема за участю дорослих) та організованою групою, повторних злочинів, зміщення вікового цензу особи винного у бік зменшення).
Саме тому особливо гостро мають постати питання подальшого реформування чинного законодавства у сфері кримінальної політики щодо неповнолітніх як однієї з найбільш кримінально вразливих верств населення, приведення законодавства у відповідність до міжнародних стандартів та ефективної його реалізації на практиці.
