Навіщо Верховному Суду більше 1000 юристів?

Олена Кібенко,
суддя Великої Палати Верховного Суду

Верховний Суд завжди асоціюється у першу чергу із суддями, адже вони проводять засідання, ухвалюють рішення, беруть участь у конференціях та семінарах, пишуть статті. Втім, судді Верховного Суду — як верхівка айсберга, яку всі бачать,  насправді ж робота Верховного Суду забезпечується також його величезною «підводною» частиною — апаратом, до складу якого входить понад 1000 юристів.

Яка ж структура цієї «підводної» частини? Її можна умовно поділити на три складові:

• офіси суддів — кожен суддя має двох чи трьох помічників, одного консультанта й одного секретаря, зараз у Верховному Суді працює 532 юристи, персонально прикріплених до суддів;
• департамент аналітичної і правової роботи — за штатним розписом налічує 94 юристи, зараз працює 82.
• управління, що забезпечують роботу окремих палат у касаційних судах, в яких працює 204 юристи.

Таким чином, наразі роботу суддів Верховного Суду забезпечує ціла «правнича армія». На перший погляд це дуже велика кількість працівників. Втім, якщо згадати про шалене навантаження на суддів Верховного Суду, який за 2018 рік розглянув 81 тисячу справ, то наявність такого ресурсу здається виправданою, але за умови його ефективного використання.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Зупинимося більш детально на завданнях і функціях, які повинен мати правовий департамент. Для цього можна звернутися до Керівництва з менеджменту верховних судів 2017 року (Best practice guide for managing Supreme Courts) (далі — Керівництво), в якому проаналізовано практику роботи вищих судів 26 європейських країн і сформульовано відповідні рекомендації. Керівництво було розроблено у рамках проекту "Верховні суди як гаранти ефективності судової системи в ЄС", що підтримується Європейською комісією і презентовано усім верховним судам ЄС на конференції у Ризі 21 квітня 2017 року.

Завдання та функції аналітичного департаменту

У Керівництві зазначається, що можна подолати значне судове навантаження шляхом делегування частини своїх функцій і завдань не тільки своїм персональним помічникам та консультантам, але й спеціальному департаменту (департамент аналітичної та документальної роботи).

Юристи такого департаменту у верховних судах інших країн найчастіше виконують такі функції:

• пошук та аналітика законодавства й судової практики;
• написання проектів судових рішень та інших документів;
• вирішення питань прийнятності скарги (допуск справи до розгляду судом);
• перевірка проектів судових рішень (виправлення орфографічних, граматичних, лексичних та змістовних помилок у тексті, перевірка назв, перевірка правильності цитування законодавчих актів, судових рішень, інших джерел, звернення уваги на змістові неточності, помилки, наявність незрозумілого тексту (логічне коригування), перевірка узгодженості рішення з іншими рішеннями суду (єдина термінологія, єдність практики, відсутність «випадкових» відступів);
• робота з електронною базою судових рішень (деперсоніфікація та індексація рішень, виокремлення найбільш важливих рішень для їх позначення в електронних базах та публічного поширення інформації про них);
• підготовка анотацій та прес-релізів щодо окремих рішень;
• підготовка дайджестів та бюлетенів судової практики;
• робота з сайтом суду (підготовка публікацій, повідомлень);
• надання допомоги у підготовці промов, презентацій, статей суддів, пошук матеріалів, складення проектів;
• Моніторинг практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

У Керівництві рекомендують такий розподіл функцій між правовим департаментом та індивідуальними помічниками суддів.

Підсумовуючи, можна зазначити, що Керівництво виділяє два основних завдання департаменту:

• надання всебічної підтримки суддям у їх роботі;
• публікація й поширення важливої правової інформації для суспільства.

Організація роботи

У низці країн помічники і консультанти, які виконують аналітичну роботу, закріплені персонально за суддею, в інших — отримують завдання від усіх суддів одночасно (pool-system), тобто складають департамент. У багатьох країнах ці системи поєднуються, тобто суддя може мати і персональних помічників, і звертатися до департаменту.

Наявність правового департаменту допомагає об’єднувати зусилля в роботі над справами, уникати того, щоб помічники окремих суддів дублювали функції один одного і виконували однакову роботу (наприклад, правовий пошук однакових за змістом запитів).

Комунікація суддів з правовим департаментом та помічниками, як правило, не формалізована — здійснюється шляхом імейлів, телефонних дзвінків, прямих комунікацій.

Публікація судових рішень, робота з електронною пошуковою базою

У Керівництві з менеджменту Верховних Судів звертається увага на те, що сучасний рівень технологій дозволяє публікувати он-лайн усі судові рішення, але якщо вони будуть викладені он-лайн без належної пошукової програми, то це призведе до хаосу і неможливості ефективно використовувати такі судові рішення. «Парадоксально, але публікація всіх судових рішень призводить до меншої поінформованості суспільства, завдяки перевантаженню інформацією», — наголошується у Керівництві.

Простої публікації рішень абсолютно недостатньо для ефективного пошуку і забезпечення єдності практики. Тому надзвичайно важливою є робота зі створення ефективної та простої пошукової системи (user-friendly), яка б працювала й для суддів, і для юристів, і для суспільства в цілому (звичайних громадян).

Пошук має здійснюватися щонайменше за трьома різними критеріями: реквізити самого рішення; ключові слова; законодавство, яке застосовується у судовому рішенні, чи  зв’язки з іншими судовими рішеннями (система крос-посилань між рішеннями).

Правовий департамент може використовувати маркери важливості рішення, як наприклад, це робить ЄСПЛ, виділяючи чотири категорії справ (Case Reports) та рішення першого рівня (висока важливість), другого рівня (середня важливість) та третього рівня (низька важливість) (HUDOC FAQ: Frequently asked questions //https://www.echr.coe.int/Documents/HUDOC_FAQ_ENG.pdf).

Багато верховних судів публікують свої рішення й у паперовій формі у спеціальних офіційних виданнях.

Публікація рішень онлайн і в паперовому вигляді є однією з основних функцій департаменту. У більшості країн департамент здійснює також деперсоніфікацію рішень.

Публікація анотацій, оглядів судових рішень

У Керівництві зазначається, що судові рішення мають бути пояснені простою мовою (user-friendly language), щоб судове рішення всім було зрозумілим.

Такі анотації судових рішень (summaries) готують майже всі вищі суди країн ЄС. Анотація дає можливість швидко зрозуміти, чи є релевантним те чи інше рішення. У деяких країнах анотації готуються за кожним рішенням, в інших — лише за найбільш важливими. Підготовка анотацій розглядається як одна з основних функцій департаменту. Часто це робиться під контролем відповідної судової палати  (тобто підготовлені департаментом анотації перевіряє суддя/судді). Лише в деяких країнах підготовка анотацій покладається безпосередньо на суддю. Так, в Угорщині суддя має підготувати анотацію за судовим рішенням високої суспільної важливості чи високої категорії складності того ж дня, коли ухвалює рішення. Ця анотація негайно публікується на веб-сайті суду.

Підготовка і публікація керівництв

Учасникам судового процесу має бути доступною інформація про те, як працює суд касаційної інстанції, приблизну вартість та тривалість розгляду їх справи, можливість отримання правової допомоги, можливість використання інструментів електронного суду. Для цього департаменти готують практичні керівництва, роз’яснення, які поширюються публічно.

Іноді такі керівництва готуються департаментом і для суддів. Наприклад, як користуватися електронним кабінетом судді чи електронною бібліотекою.

Підготовка та публікація аналітики судової практики

Часто аналітика, підготовлена правовим департаментом для суддів, публікується. Такі публікації зазвичай є дуже цікавими для юристів, це підвищує авторитет верховного суду. Завдяки якісній аналітиці департамент перетворюється на потужний правовий аналітичний центр.

ДОСВІД ГРУЗІЇ

Надзвичайно цікавим документом є Стратегія розвитку та план дій аналітичного департаменту Верховного Суду Грузії, розроблений у межах спільного проекту ЄС та Ради Європи в 2016 році (далі — Стратегія).

У Стратегії виділено три головні цілі департаменту:

• забезпечення якості правосуддя (пошук і аналіз судової практики — національної та ЄСПЛ, її узагальнення для забезпечення єдності практики та розвитку правової доктрини);
• забезпечення функціонування електронної бази, яка б включала не тільки судові рішення, але й законодавство, аналітику, узагальнення практики, наукові публікації, збірники судових рішень і була б доступною суддям, правникам, звичайним громадянам на безоплатній основі;
• підготовка судової статистики у відповідності до стандартів ЄС з метою покращити якість та ефективність правосуддя (моніторинг ефективності правосуддя).

У документі зазначено, що ключовим завданням департаменту є надання необхідної аналітичної підтримки суддям (судовим палатам)  при розгляді справ. Саме на цьому завданні слід концентрувати зусилля. Департамент має бути якомога більше залучений до щоденної роботи суддів, щоб підвищити, з одного боку, обізнаність суддів про можливість використання експертизи департаменту, а з другого — розуміння працівників департаменту того, що саме судді є їх «клієнтами». Департаменту рекомендується застосовувати відому практику agile, тобто постійно коригувати свою діяльність під потреби суддів, бути в щоденному щільному контакті з палатами (колегіями), які розглядають справи.

Стратегія також визначає, що немає сенсу розділяти функції з аналізу практики ЄСПЛ та національних судів —  така практика має досліджуватися разом, а не ізольовано одна від іншої, щоб розуміти, як слід застосовувати практику ЄСПЛ для забезпечення єдності національної судової практики.

З метою виконання відповідних функцій у Стратегії наголошується на тому, що в департамент мають відбиратися висококваліфіковані кадри, зі знанням іноземних мов. Працівники такого департаменту повинні постійно проходити тренінги та підвищувати свою кваліфікацію.

Щодо статистики зазначається, що вона має містити:

• дані про навантаження на суд і суддів;
• інформацію про рух справ (середні строки, протягом яких різні категорії справ розглядаються судом);
• фінансові та людські ресурси, які витрачаються на розгляд відповідної кількості справ.

Усі статистичні дані мають бути презентовані у простій та зрозумілій формі, з використанням сучасної інфографіки. Не може бути збору статистичних даних «заради самих даних», дані збираються лише для отримання відповіді — як покращити ефективність правосуддя.

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Верховний Суд уже багато зробив для налагодження роботи департаменту аналітичної та правової роботи відповідно до сучасних стандартів:

• розпочато випуск дайджестів практики ВС;
• готується аналітика для кожної справи, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду (далі — ВП) (підбирається релевантна практика самої ВП, касаційних судів, судів нижчих інстанцій, ЄСПЛ),
• за практикою ВП ведуться таблиці-узагальнення за всіма основними категоріями справ (24 таблиці); узагальнена таблиця практики ВП розміщена і постійно оновлюється на сайті ВС;
• для окремих суддів чи палат готуються огляди судової практики за певними категоріями справ;
• створено внутрішню електронну базу рішень ВС, яку до 2020 року планується зробити відкритою для публічного безоплатного використання. До бази також будуть входити всі аналітичні матеріали, підготовлені департаментом і управліннями Верховного Суду, правові висновки членів науково-консультативної ради;
• готуються та розсилаються суддям тижневі огляди практики ЄСПЛ;
• забезпечується підготовка щотижневої статистики, яка відображає оперативну динаміку надходження та розгляду судових справ.

Втім є і певні проблеми:

1. Не всі судді обізнані щодо можливості персонально звертатися до департаменту для отримання аналітики (як показало опитування, таку опцію більш активно використовували судді – колишні адвокати чи науковці).
2. Департамент, в свою чергу, поки що не достатньо сконцентрований на потребах суддів, підготовці якісної аналітики,  забезпеченні єдності практики (працівники поки що не бачать це своїм основним завданням). Інші напрямки роботи —  відповіді на звернення, законопроектна робота, міжнародне співробітництво часто ставляться на перше місце порівняно з аналітичною допомогою суддям у розгляді справ. Іноді департамент долучається до виконання функцій інших підрозділів - відділу міжнародного співробітництва та надання публічної інформації, відділу розгляду звернень, відділів забезпечення роботи керівництва суду.
3. Аналітика, підготовлена управліннями чи департаментом, не завжди публікується для загального використання, часто про неї знають лише ті судді, на замовлення яких вона готувалася; немає налагодженої системи поширення таких матеріалів у межах самого Верховного Суду.
4. Немає чіткого розподілу функцій між помічниками суддів, управліннями, відділами із забезпечення роботи палат, департаментом. Чотири управління департаменту, які територіально розміщені в різних касаційних судах, поки ще не підтримують належної комунікації між собою, не працюють як єдиний аналітичний центр.
5. Частина функцій департаменту виконується прес-службою (підготовка інформації про розглянуті справи для сайту, соціальних мереж).

Зараз робоча група Верховного Суду з менеджменту та комунікацій разом з департаментом аналітичної та правової роботи готують стратегічний план розвитку департаменту.