Василь Даценко
член Правління АПЦ «Стале правосуддя»,
суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
Дмитро Свояк
член Правління АПЦ «Стале правосуддя»,
суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
Олександр Тиханський
член Правління АПЦ «Стале правосуддя»,
суддя Обухівського районного суду Київської області,
спеціально для «Судово-юридичної газети»
8 лютого 2025 року набрав чинності Закон №4173-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень», яким внесено зміни до ЦПК України, ГПК України та КАС України, у яких вилучено усі положення, що містять словосполучення «нарадча кімната».
Судді цивільних, адміністративної та господарської юрисдикцій розпочали застосовувати нові положення процесуальних кодексів, в яких виключено інститут «нарадчої кімнати».
В попередній публікації від 27.01.2025 членами авторського колективу розкрито зміст основних новел законодавства. Разом із тим ГО «Аналітично-просвітницький центр «Стале правосуддя»» продовжує слідкувати за питаннями, які виникають під час застосування положень Закону, і станом на сьогодні вважає за доцільним надати коментарі до деяких дискусійних питань на прикладі ЦПК України.
Суд вирішив відкласти ухвалення судового рішення на декілька днів. Чи потрібно в такому випадку здійснювати виклик осіб, які не були присутніми в судових дебатах?
Щодо відкладення ухвалення та проголошення судового рішення.
За частинами 1 та 3 ст. 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 223 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.
Натомість, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
З огляду на ці норми процесуального закону “відкладення ухвалення та проголошення рішення” не є “відкладенням розгляду справи”. Фактично відкладення ухвалення та проголошення рішення означає визначення часових меж, необхідних судді для підготовки судового рішення по суті вимог.
Постановлення ухвали про відкладення розгляду справи у даному випадку процесуальним законом не вимагається. Не вимагається і повідомлення учасників справи, а суд лише оголошує дату та час проголошення судового рішення особам.
Для прикладу, аналогічний підхід застосовано законодавцем щодо питання відкладення складання повного рішення (постанови) суду, де також постановлення ухвал не вимагається.
Щодо принципу публічності розгляду справи.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.
Незважаючи на звичай обов’язкового зачитування рішення вголос під час публічного судового засідання, інші способи публічного проголошення судового рішення теж можуть бути сумісними зі статтею 6 § 1. В принципі, слід брати до уваги форму надання «рішенню» публічності, передбачену внутрішнім правом даної держави, з огляду на особливості конкретного провадження і на мету статті 6 у цьому питанні – дозволити громадськості контролювати судову владу задля забезпечення права на справедливий судовий розгляд. Здійснюючи таку оцінку, необхідно брати до уваги провадження в цілому (справа Welke і Białek проти Польщі, § 83).
Надання рішення в реєстрі суду та публікація в офіційних зібраннях може задовольнити вимогу публічного проголошення (Sutter проти Швейцарії, § 34).
У справі Pretto and Others v. Italy (§§ 27-28) ЄСПЛ вирішив, що вимоги до публічного проголошення рішення виконані, якщо повний текст рішення був поданий до судової канцелярії, і таким чином. став доступним для кожного.
За національними процесуальними нормами проголошення рішення суду може відбуватися за участі всіх учасників судового процесу, за відсутності когось із учасників або ж взагалі не проголошуватися у випадку неявки всіх учасників. Такий підхід узгоджується з наведеними положеннями Конвенції.
Які обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику судді не мають права обговорювати під час ухвалення судового рішення?
Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу.
Звертаємо увагу, що наведені положення закону містять обмеження лише щодо застосування норм і судової практики у цій справі, інших обмежень не зазначено. Аналогічне обмеження діяло і під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті. Отже цю норму не потрібно розуміти як таку, що встановлює для судді нові заборони.
Якою є дата ухвалення рішення суду при застосуванні новели про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення?
Відповідь на це питання міститься у ч. 5 ст. 268 ЦПК України, за якою датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Чи зберігається можливість після проголошення вступної та резолютивної частини рішення визначити час для складання повного рішення суду?
Попередня редакція ч. 6 ст. 268 ЦПК України передбачала, що у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
Діюча редакція ч. 6 ст. 268 ЦПК України встановлює, що у разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
Отже, норми процесуального закону зберігають право судді проголосити вступну та резолютивну частину рішення з наступним складанням повного рішення суду.
На нашу думку, дискусійні питання впровадження новел законодавства здебільшого викликані усталеними підходами застосування положень щодо «нарадчої кімнати».
При наступному застосуванні норм Закону №4173-IX слід виходити з того, що основною метою цих змін є поліпшення організації роботи як суддів так і учасників судового процесу. Законодавчі новели фактично дозволяють судді у межах його легітимного розсуду обирати між новими можливостями більш ефективної організації судових процесів або ж усталеними підходами застосування правил ухвалення та проголошення судового рішення якщо це сприятиме завданням судочинства.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
