У жовтні 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів призначила кваліфоцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Серед них був і суддя Апеляційного суду Чернігівської області Андрій Карнаух.
Комісія встановила черговість стадій складання іспиту (анонімне письмове тестування і виконання практичного завдання) та визначила мінімально допустимий бал: 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
За результатами складення анонімного письмового тестування А.Карнаух отримав 81,9 бали (з 90), за виконання практичного завдання — 52,5 бали (зі 120), і у зв’язку із цим ВККС відмовила йому у допуску до другого етапу кваліфоцінювання — співбесіди, а рішенням від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 визнала його таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання щодо звільнення його з посади.
Підстави оскарження рішення ВККС
Вважаючи свої права порушеними, А.Карнаух звернувся до Верховного Суду. У позовній заяві він, зокрема, зазначив, що ненабрання ним мінімально допустимого балу за практичне завдання не позбавляло його права на участь у наступному етапі кваліфікаційного оцінювання.
Крім того, позивач вважає, що оскільки складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання є не самостійними етапами кваліфікаційного оцінювання, а складовими етапу «Іспит», та враховуючи, що рішення про допуск судді до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання приймається за результатами проходження цим суддею саме етапу «Іспит», то оцінка результатів має визначатися виходячи із загальної суми балів, які набрав суддя за виконання анонімного письмового тестування та практичного завдання.
На переконання А.Карнауха, беручи до уваги те, що сума отриманих ним балів - 134,4 є більшою від 50 відсотків максимального бала, який можна отримати у межах етапу «Іспит» за сумою цих його стадій ((90+120) : 2 = 105), Комісія повинна була допустити його до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання на підставі пункту 8 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання,показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Однак і колегія суддів Касаційного адміністративного суду (судді О.Білоус, В.Бевзенко, І.Желтобрюх, М.Смокович, Т.Стрелець), і Велика Палата ВС дійшли висновку про необґрунтованість доводів А.Карнауха та відмовили у задоволенні його вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ВККС.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Проаналізувавши порядок здійснення кваліфікаційного оцінювання та критерії визначення його результатів, Велика Палата ВС дійшла наступних висновків.
«Для цілей проведення іспиту, Комісія встановила як мінімально допустимий бал для іспиту загалом, так і для анонімного письмового тестування і практичного завдання, як дві необхідні умови набрання мінімально допустимого бала в межах цього іспиту. Так, мінімально допустимим балом іспиту є отримання за кожен з його етапів бала, який становить 50 і більше відсотків від максимально можливого бала, встановленого для цих етапів, тобто 45 балів за результатами анонімного письмового тестування та не менше 60 балів — за виконання практичного завдання», — зазначається у постанові ВП ВС від 31 жовтня 2018 року.
Виходячи з цього, судді констатували, що доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин пункту 8 глави 6 розділу ІІ Положення є помилковими.
«Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні є самостійними (самодостатніми) показниками визначення рівня професійної компетентності судді, кожен з яких, відповідно до пунктів 2, 3 глави 2 розділу ІІ Положення, має на меті проявити і оцінити різні аспекти професійної підготовки і кваліфікації судді», — вказано у рішенні ВП ВС.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погодилась із тим, що А.Карнаух не підтвердив своєї професійної компетентності на етапі іспиту загалом, а тому, відповідно до встановленого порядку, не міг бути допущений до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» також писала про те, що насправді означає рішення Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року про скасування негативного результату кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду Києва Петра Ковзеля.
Крім того, суддя Києво-Святошинського райсуду Володимир Лисенко, що позбавляв учасників Автомайдану водійських прав, оскаржив своє звільнення у Великій Палаті Верховного Суду.
