Ухвалою від 18 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла у своє провадження господарську справу (за позовом про розірвання договору) та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Однак двоє представників господарської юрисдикції у ВП ВС – судді Світлана Бакуліна та Віталій Уркевич не погодилися із позицією колег, у зв’язку із чим висловили спільну окрему думку щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного провадження.
Так, у згаданій вище ухвалі Великої Палати вказано, що «справи, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, включають у собі і справи, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, а тому суд касаційної інстанції може переглянути судові рішення у справах, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи».
Проте, за змістом ч.4 ст.301 ГПК без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
«Тобто, законодавцем чітко передбачено можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, тобто вимоги, які підлягають вартісній оцінці та «ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ототожнення позовних вимог майнового характеру з вимогами немайнового характеру, тобто такими, що не підлягають вартісній оцінці, у тому числі й в контексті с.301 ГПК, на наше переконання, є помилковим.
Оскільки предметом позову в цій справі є вимога про розірвання договору, тобто вимога немайнового характеру, а також ураховуючи, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції, то розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи», - зазначають судді С.Бакуліна та В.Уркевич.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що судді Великої Палати ВС Олександр Прокопенко, Володимир Британчук, Наталя Лященко, Олена Ситнік та Олександра Яновська у спільній окремій думці розтлумачили норму Кримінального процесуального кодексу, що регламентує порядок повідомлення про підозру спецсуб’єктам.
Крім того, судді ВП ВС Олена Кібенко, Всеволод Князєв та Олександра Яновська в окремій думці сформулювали позицію щодо застосування принципу «найкращих інтересів дитини» у справах щодо встановлення опіки та усиновлення.
