28 березня 2019 року директор ДБР Роман Труба презентує звіт про роботу Державного бюро розслідувань за 2018 рік, зокрема розповість про формування ДБР у 2018 році та результати роботи слідчих підрозділів за перші три місяці (27 листопада 2018 — 1 березня 2019 року). Це буде перший звіт нового органу.
Новий орган — нова філософія
Державне бюро розслідувань є абсолютно новою інституцією у структурі правоохоронних органів і за філософією, і за методами створення та діяльності.
Діяльність Бюро починалася у листопаді 2017 року з одного лише працівника — його директора. Президент України Петро Порошенко 22 листопада 2017 року підписав указ №386/2017 про призначення на посаду директора Державного бюро розслідувань Романа Труби. На той час не було будь-яких інших працівників, приміщення, техніки. Але стояло амбіціозне завдання: за рік створити новий повноцінний правоохоронний орган.
На першому етапі команда, яка розпочинала створення ДБР, складала 11 чоловік. Першим заступником директора ДБР була призначена Ольга Варченко, а Олександр Буряк став заступником директора.
Наразі штат ДБР складає 534 особи, 281 з яких — слідчі. За рік Бюро отримало приміщення по вул. Симона Петлюри, 15, провело тендери та закупило матеріальне обладнання, започаткувало створення ІТ-інфраструктури, провело конкурси на посади та призначило посадових осіб, отримало спеціальні дозволи та доступ до державних реєстрів, баз, сформувало підрозділи, затвердило нормативні акти з метою врегулювання діяльності ДБР та річні програми діяльності.
Одночасно була створена Рада громадського контролю при ДБР (РГК). За результатами конкурсів призначено директорів територіальних управлінь, розташованих у містах Київ, Мелітополь, Краматорськ, Хмельницький, Полтава. У територіальних управліннях, розташованих в містах Львів та Миколаїв, призначено виконувачів обов’язків директорів. Були сформовані слідчі підрозділи в центральному апараті та територіальних управліннях та призначені на посади слідчі.
Слідчі підрозділи в ДБР створені відповідно до підслідності та функціонують за напрямами:
- розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції;
- розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя;
- розслідування військових злочинів.
27 листопада 2018 року ДБР оголосило про початок роботи: одночасно запрацювали центральний апарат та всі територіальні управління. У цей день слідчі ДБР склали присягу та зареєстрували перші кримінальні провадження.
Перші результати діяльності ДБР
Перші кримінальні провадження ДБР почало реєструвати 27 листопада 2018 року. Підставою для їх відкриття були факти можливого отримання неправомірної вигоди у великих розмірах працівниками правоохоронних органів (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України).
А вже станом на 1 березня 2019 року слідчі ДБР вели досудове розслідування у 5794 провадженнях. З них 4172 були отримані за підслідністю від інших правоохоронних органів, а 1622 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо слідчими ДБР за заявами фізичних, юридичних осіб, а також власними напрацюваннями. Найбільше таких проваджень зареєстрували слідчі Краматорського територіального управління — 313.
Усього було пред’явлено 610 підозр. У справах, по яких відкрито провадження, фігурують військові (2294), судді (202) та 7 високопосадовців. Але найбільша кількість проваджень стосуються представників правоохоронних органів.
Представники правоохоронних органів: |
2826 |
Національна поліція України |
2201 |
Органи прокуратури |
226 |
Служба безпеки України |
92 |
Державна фіскальна служба України |
91 |
Державна прикордонна служба України |
61 |
НАБУ |
49 |
Державна кримінально-виконавча служба України |
28 |
Митниця |
25 |
Державна лісова охорона |
17 |
Державна міграційна служба України |
4 |
САП |
4 |
ДБР |
3 |
Національна гвардія України |
3 |
Державна служба України з надзвичайних ситуацій |
2 |
Інші |
19 |
Найбільша кількість проваджень опинилася у Полтавського та Київського територіальних управлінь — 1129 та 905 відповідно. В Полтаві левова частина справ — це передані за підслідністю (959 проваджень).
Перші обвинувальні акти у кримінальних правопорушеннях, які були складені, пов’язані з військовими злочинами. За перші три місяці роботи до суду спрямовано 510 кримінальних проваджень, з них 499 обвинувальних актів та 11 угод про визнання винуватості. За результатами судового розгляду вже є перші обвинувальні вироки.
Теруправління |
Скеровано до суду |
Обвинувальні акти |
Угоди про визнання винуватості |
Вироки |
Київ |
61 |
61 |
0 |
3 |
Краматорськ |
88 |
88 |
0 |
3 |
Львів |
74 |
69 |
5 |
0 |
Мелітополь |
27 |
27 |
0 |
0 |
Миколаїв |
69 |
63 |
6 |
3 |
Полтава |
93 |
93 |
0 |
5 |
Хмельницький |
98 |
98 |
0 |
0 |
Ефект від роботи ДБР оцінюється і у відшкодуванні збитків, які були завдані злочинами. Зокрема, за провадженнями слідчих Миколаївського територіального управління відшкодовано 781 тис. гривень збитків. За провадженнями слідчих Мелітопольського територіального управління відшкодовано 444 тисячі грн. збитків.
Звичайно, що у діяльності Бюро залишаються проблеми, вирішення яких допомогло б зробити роботу більш ефективною.
По-перше, це навантаження на слідчих. Найбільше навантаження в територіальних управліннях припадає на відділи з розслідування військових злочинів. Це найменші відділи за укомплектуванням через специфіку проведення досудових розслідувань військових злочинів. Штат ДБР сьогодні втричі менший, ніж передбачено Законом.
По-друге, є безліч прогалин у законодавстві. 17 травня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні та за основу законопроект №5395-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань». Але до теперішнього часу у другому читанні він не розглянутий. Відповідно, багато питань залишаються неврегульованими, зокрема, до переліку посад ДБР не внесена посада оперуповноваженого. Тобто у ДБР створено оперативні підрозділи, в яких є керівники, але немає працівників. Не визначено і спеціальні звання працівників ДБР.
Доступ до баз даних
Питання доступу до державних баз даних, у тому числі адміністратором яких є інші правоохоронні органи, не врегульовано. Кабінет міністрів України досі не затвердив відповідну постанову.