Днями представники Нотаріальної палати України та експерти проекту ЄС «Право-Justice» провели зустріч задля обговорення перспективи впровадження електронного нотаріату в Україні.
У зустрічі взяли участь керівник проекту «Право-Justice» Довидас Віткаускас, головний міжнародний експерт Івар Талло, міжнародні експерти Марко Аавік, Франсуа-Квасьє Барі, Олександр Бєлоусов, Еркі Подра та інші. «Судово-юридична газета» раніше вже писала, яку саме проблематику в дігіталізації українського нотаріату вбачають європейські експерти.
Президент НПУ Володимир Марченко, зокрема, акцентує на тому, що електронний реєстр нотаріальних дій повинен перебувати у власності та адмініструванні саме Нотаріальної палати України, адже такий підхід відповідає практиці країн латинського нотаріату. Міжнародні експерти підтвердили, що в Європі нотаріальні електронні реєстри належать саме професійній самоврядній організації.
Також експерти та представники нотаріальної спільноті сходяться на думці, що має бути розроблено ряд дій та технологій, що будуть спрямовані на застосування цифрових технологій як у професії нотаріуса, так і на користь наших громадян. Адже це дозволить якісно оновити нотаріальний процес, зробить його більш зручним та зрозумілим, інтегрує нотаріуса у транснаціональні правовідносини та надасть можливість зміцнити позиції професії. Електронні реєстрі вчинення нотаріальних дій, електронні нотаріальні архіви, електроні реєстри, електронні підписи — усе це є в більшості держав латинського нотаріату, в тому числі в країнах пострадянського простору (наприклад, у Естонії, Литві, Латвії, Грузії).
Якщо взяти до прикладу Грузію, там електронний реєстр нотаріальних дій Нотаріальної палати діє з 2009 р. Кожен мешканець Грузії може знайти та перевірити інформацію про всі нотаріальні дії, учасником яких він є. Для того, щоб знайти потрібні дані, особа, яка здійснює пошук, повинна знати всі реквізити шуканого нотаріального акта. Єдина електронна нотаріальна мережа діє також у Франції. Система дає можливість нотаріусам обмінюватися інформацією між собою та з третіми особами. Кожен нотаріус має ідентифікаційну картку з конфіденційним кодом, яка надає доступ не лише до електронної мережі у межах країни, а ще й до мережі європейської бази даних про заповіти та документи європейського нотаріату. У Казахстані діє система «Е-нотаріат». Там нотаріуси мають онлайн-доступ до багатьох баз даних органів юстиції.
Для впровадження Е-нотаріату в Україні необхідно внести зміни до законодавства, зокрема, до закону України «Про нотаріат», в якому необхідно чітко прописати, які саме дії можуть вчинятися через електронні сервіси, а які — ні. Для переходу на Е-нотаріат має бути також створено електронний реєстр нотаріальних дій або електронну нотаріальну інформаційну систему «E-Notar». У цю систему мають входити нотаріальні реєстри та реєстри, які використовуються та можуть наповнюватися іншими користувачами, окрім нотаріусів. Експерти наголошують, що основна мета електронного нотаріату — не звести його функції до механічних, а зробити його максимально доступним для громадян України і збільшити рівень довіри до цього органу.
«Що стосується цифрової епохи в юриспруденції, то нотаріат завжди був на її вістрі, й усі цифрові технології, які впроваджувались у державі, тестувалися саме в нотаріальній царині. Навіть якщо взяти до прикладу державні реєстри, побачимо, що вони не запускалися доти, доки не були внесені зміни до законодавчих актів шляхом надання права на реєстрацію нотаріусам. Ми почали працювати з реєстрами одними з перших, і саме завдяки нотаріату в державі був запущений механізм реєстрації. Нині працюємо над впровадженням е-нотаріату на базі НПУ, зокрема електронного реєстру нотаріальних дій. Переконаний, українським нотаріусам це під силу!», — прокоментував президент НПУ Володимир Марченко.
Нагадаємо, нещодавно ми публікували результати тестування державних реєстраторів та нотаріусів.
