Національний банк України 24 травня подав апеляційні скарги на два рішення Окружного адміністративного суду Києва від 18 квітня 2019 року у справі №826/7432/17 за позовом Коломойського І. В. про скасування рішення про виведення неплатоспроможного ПАТ КБ «Приватбанк» з ринку за участю держави та у справі №826/13813/17 за позовом колишнього акціонера банку кіпрської компанії «Тріантал Інвестментс ЛТД» про скасування рішення комісії НБУ про визначення переліку пов'язаних з ПриватБанком осіб.
Станом на сьогодні вказані судові рішення не набрали законної сили та не мають жодних правових наслідків.
Національний банк України звертає увагу на окремі аргументи суду, що стали підставою для ухвалення оскаржуваних судових рішень, з якими державна установа не погодилась.
Щодо оскарження націоналізації ПриватБанку міркування позивача наступні:
- Окружний адміністративний суд Києва, повністю проігнорував:
- встановлення Національним банком України потреби ПриватБанку в його докапіталізації;
- невиконання ПриватБанком та його акціонерами І. Коломойським та Г. Боголюбовим програми фінансового оздоровлення щодо докапіталізації банку, що і стало підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Водночас суд зробив хибні висновки, що підставою для прийняття рішення були лише доповідні записки структурних підрозділів НБУ, що, на думку НБУ, не відповідає дійсності.
- Суд неправильно застосував норми матеріального права щодо суті кредитних ризиків та формування резервів під них та дійшов хибного висновку, що кредитні ризики розраховуються банками виключно за кредитними договорами, за якими є прострочка виконання, а у всіх інших випадках резерви за активними операціями взагалі не мають формуватися. Крім того, суд не зміг надати визначення поняттю «активна операція», прирівнявши його до поняття «невиконана операція».
Щодо скасування рішення про визначення пов'язаних з ПриватБанком осіб НБУ вважає, що:
- Рішення Національного банку України не порушує права компанії «Тріантал Інвестментс», адже вона як акціонер банку була визнана пов'язаною з ПриватБанком особою рішенням правління цього ж банку ще за часів колишніх власників, тому порушене право, з метою захисту якого виник спір, як підстава позову відсутнє. Відтак, суд мав відмовити у позові.
- Суд порушив предметну юрисдикцію, зазначивши про порушення прав колишнього власника акцій ПриватБанку як про підставу звернення з позовом, але у такому разі справа мала розглядатися судом господарської юрисдикції, а не адміністративної.
- Суд дійшов хибного висновку, що рішення про визначення осіб пов'язаними з банком було підставою для визнання ПриватБанку неплатоспроможним та для подальшого продажу акцій банку державі, що не відповідає дійсності та є абсурдним, оскільки рішення про віднесення ПриватБанку до категорії неплатоспроможних було ухвалене у зв’язку з відсутністю у нього капіталу, про що зазначено у самому рішенні.
- Суд дійшов хибного висновку, що комісія Національного банку України з питань визначення пов’язаних осіб нібито не мала права ухвалювати рішення про визначення осіб пов'язаними з банком, оскільки про неї не зазначено в Законі України «Про Національний банк України». Однак згідно зі ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», саме Національний банк України має право визначати осіб пов’язаними з банком, а правління Національного банку України згідно зі ст. 7, 14, 15 Закону України «Про Національний банк України» організувало виконання такої функції через створення зазначеної комісії, яка безпосередньо забезпечує її виконання у межах і в порядку, встановлених правлінням Національного банку України. Жодний інший державний орган, крім Національного банку, не наділений правом визначення осіб пов'язаними з банками.
