Іван Шемелинець,
керівник експертної групи з правової освіти Директорату з прав людини,
доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України,
к.ю.н., доцент
2 та 4 липня 2019 року відбулась основна сесія Єдиного вступного іспиту з іноземних мов (ЄВІ) та Єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) для вступу на правничу магістратуру. Цьогоріч для участі в ЄВІ зареєструвались 65 414 осіб, в ЄФВВ — 16 277 осіб. Реєстрацію здійснювали приймальні комісії 284 закладів вищої освіти. ЄФВВ порівняно з 2018 роком залишився практично незмінним — блоки «Право» та «ТЗНПК», 8 правничих дисциплін, хоча у програму блоку «Право» було додано «Адміністративне судочинство».
Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності здійснює постійний аналіз стану проведення тестування при вступі на правничу магістратуру і формує пропозиції, що направлені на його вдосконалення.
Недоліки минулорічних кампаній
Детальний аналіз результатів вступних кампаній 2017 та 2018 року, який базується на дослідженнях «Стан юридичної освіти в Україні» та «Стандартизовані освітні вимірювання 2018 року у вищій юридичній освіті. Єдине фахове вступне випробування та Єдиний вступний іспит», дає можливість говорити про певні недоліки, які мали місце в минулому.
Значний відсоток неявки зареєстрованих бакалаврів на ЄВІ та ЄФВВ. У 2017 році на ЄФВВ не з’явились 4,8 % зареєстрованих (811 осіб з 16892). У 2018 році на ЄВІ не з’явились 15,2 % зареєстрованих (5458 осіб з 35 914), на ЄФВВ — 12,93 % зареєстрованих (2352 осіб з 18186). За результатами ЄВІ 2019 року на тестування не з’явились 15,6 % (10228 осіб з 65414 зареєстрованих), на ЄФВВ — 12,4 % (2018 осіб із 16277).
Причини неявки на тестування потребують, звісно, окремого ґрунтовного аналізу і вироблення конкретних рішень, проте однією з вірогідних причин неявки, окрім самовідсіву, є те, що реєстрацію на тестування здійснюють приймальні комісії, що ймовірно сприяє певним маніпуляціям окремими закладами вищої освіти.
Низькі порогові бали та непропорційність між складовими тестування. Порогові бали, зокрема з блоку «Право», були встановлені на надто низькому рівні (у 2017 — 22 з 70, у 2018 — 30 з 100) та наближені до порогу сліпого вгадування. Встановлена в Умовах прийому формула розрахунку конкурсного балу у вигляді простого додавання оцінок з трьох складових без будь-яких вагових коефіцієнтів призвела до того, що у 2018 році кількість осіб, які не мали попередньої юридичної освіти і були зараховані в правничу магістратуру, збільшився до 12,4 %.
Іноземна мова. Рівень володіння іноземними мовами вступників — критично низький. ЄВІ не передбачає аудіювання та письма, які є в шкільному ЗНО. Навіть незважаючи на це, рівень володіння іноземною мовою випускників бакалаврату є гіршим, ніж у випускників шкіл, адже фрагментарне вивчення іноземної мови на бакалавраті не дозволяє зберегти шкільних знань.
Недостатня якість та складність тестових завдань. Якість тестових завдань охоплює три параметри: складність, рівень дискримінації та вгадування. У попередні роки були нарікання на складність тестів, їх орієнтованість на запам’ятовування, а не на застосування. Ряд тестів були дискваліфіковані фаховими комісіями (у 2017 — один, у 2018 — два).
Що вдалося зробити
У 2019 році Міністерство освіти і науки таки затвердило постійний порядок проведення ЄФВВ та ЄВІ, що сприятиме стабільності та сталості процесу.
За ініціативою Міністерства юстиції та Міністерства освіти і науки у 2019 році була спроба залучити до розробки тестів з блоку «Право» певну кількість осіб, які представляють професійні правничі спільноти, Верховний та Конституційний Суди. Але потрібно відверто сказати, що залучення до цього процесу правників-практиків вимагає більш серйозної уваги та вироблення рішень, які б спростили для них таку процедуру. Залишилися відкритими питання підвищення мотивації розробників тестових завдань та в цілому розробки моделі організації процесу створення, рецензування та апробації тестових завдань. Проте позитивні зрушення у цій сфері відбулись.
У 2019 році порівняно з попередніми роками у блоці «Право» збільшилася частина тестів-задач, що має сприяти оцінюванню не пам’яті, а інших характеристик. Це когнітивний рівень С, який охоплює запам’ятовування, розуміння та застосування.
Також змінено підходи до формування складу фахових комісій і збільшено кількість у в таких комісіях осіб, які не представляють заклади вищої освіти. Завдання фахових комісій — встановлення та затвердження правильних відповідей та встановлення порогових балів.
Що потрібно зробити
Для вирішення зазначених вище проблем ймовірно є потреба:
- внести зміни до Порядку проведення вступних випробувань та передбачити механізм індивідуальної реєстрації на тестування за аналогією із реєстрацією на шкільне ЗНО;
- при розроблені Умов прийому для вступу на навчання у 2020 році передбачити формування конкурсного балу за іншою формулою, ніж це є зараз, зокрема встановити певні вагові коефіцієнти зі збільшенням коефіцієнту на блок «Право»;
- при розробленні програм та тестів для ЄВІ підвищити їх складність, а також переглянути структуру ЄВІ шляхом додавання аудіювання та оцінки навичок письма. Складність має відповідати рівню В2 згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
- затвердити програми вступних випробувань разом з Умовами прийому у 2020 році не пізніше 15 жовтня 2019 року та розпочати розробку тестових завдань восени. Це дасть більше часу бакалаврам на підготовку, а також достатньо часу на створення, рецензування та апробацію тестових питань, сприятиме забезпеченню їх якості;
- змінити систему встановлення порогових балів фаховими комісіями. Можливо, доцільно визначати порогові бали перед проведенням тестування, виходячи виключно з рівня складності тестів. Порогові бали мають бути обґрунтовано вищими;
- забезпечити проведення тестувань з блоку «Право» та ТЗНПК у різні дні.
Тож найближчим часом очікуємо встановленого порогового балу і відповідних результатів вступної кампанії на правничу магістратуру у 2019 році, детальний аналіз яких згодом буде проведений Директоратом з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності.
