Депутати від парламентської фракції «Європейська солідарність» пропонують моніторити реальний майновий стан громадян України. Для цього пропонують запровадження автоматизованої системи моніторингу відповідності витрат фізичних осіб отриманим доходам. На черзі запровадження автоматизованої системи моніторингу відповідності витрат фізичних осіб отриманим доходам.
Для цього в Раду внесений законопроект №1183 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб».
Автори законопроекту пояснюють мету законопроекту наступним чином:
1) проведення кампанії добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб станом на 31 грудня 2019 року зі створенням нових правових засад і механізмів у взаємовідносинах держави і платників податків, профілактикою податкових правопорушень та злочинів;
2) запровадження автоматизованої системи моніторингу відповідності витрат фізичних осіб отриманим доходам, як одного з інструментів детінізації економіки України та протидії розмиванню податкової бази.
Проектом передбачається у період з 1 січня по 31 травня 2020 року провести добровільне одноразове декларування активів фізичних осіб станом на 31 грудня 2019 року.
Поки що у проекті йдеться про добровільне декларування.
Для цього фізична особа — громадянин України матиме право подати одноразову декларацію про активи із зазначенням активів, що належать суб'єкту декларування на праві приватної власності. При поданні такої декларації суб`єкт декларування звільняється від необхідності зазначення інформації про джерела походження та вартість задекларованих активів.
В одноразовій декларації потрібно відобразити активи фізичної особи, зокрема, у вигляді валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, частки (паю) у майні юридичних осіб, інші майнові та нематеріальні активи, як в Україні, так і за кордоном.
Також фізична особа матиме право самостійно визначити в одноразовій декларації розмір доходу або його частини, з яких раніше не сплачено податок на доходи та який був джерелом придбання активів, про який відсутня інформація щодо джерел його походження, та сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків.
У разі якщо протягом періоду одноразового декларування до подання одноразової декларації фізична особа розмістить грошові кошти в державному банку строком від 12 місяців без права дострокового повернення вкладу та/або придбає державні облігації України з терміном обігу від 12 місяців без права дострокового погашення, до відповідних доходів, з яких раніше не сплачено податок на доходи, буде застосована ставка у розмірі 5 відсотків.
У разі неподання одноразової декларації задекларованими будуть вважатися активи, які зареєстровані або задекларовані в інший спосіб у встановленому законодавством порядку в Україні станом на 31 грудня 2019 року, а також грошові кошти у сумі 1 мільйон гривень.
При поданні одноразової декларації особа звільняється від:
1) кримінальної відповідальності за порушення податкового, валютного та митного законодавства — якщо відповідні діяння стосуються отримання доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб;
2) адміністративної відповідальності за порушення податкового, валютного та іншого законодавства щодо набуття активів, зазначених в одноразовій декларації, та доходу, який був джерелом їх придбання, за виключенням окремих правопорушень;
3) фінансової відповідальності за порушення законодавства з питань оподаткування, передбаченої Податковим кодексом — в межах доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб.
При цьому держава гарантуватиме суб’єкту одноразового декларування:
а) не притягнення його до відповідальності;
б) звільнення його від обов’язку щодо надання інформації про джерела одержання задекларованих активів;
в) збереження відповідними державними органами та їх посадовими особами таємниці щодо його персональний даних та іншої інформації, що міститься в одноразовій декларації, за виключенням надання такої інформації на вимогу державних органів;
г) заборону використання інформації, що міститься в одноразовій декларації, в якості доказу вчинення будь-якого кримінального правопорушення та/або в якості джерела виявлення (прямо або опосередковано) обставин, що можуть свідчити про вчинення будь-якого кримінального правопорушення;
ѓ) заборону проведення контролюючими органами будь-яких перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та заборону притягнення до фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за фактом подання одноразової декларації або з підстав отримання інформації, зазначеної в одноразовій декларації, в тому числі щодо підстав та порядку набуття активів, зазначених в одноразовій декларації, сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів у зв’язку з таким набуттям.
Звільнення від відповідальності не розповсюджуються на тяжкі злочини.
Після завершення кампанії добровільного одноразового декларування законопроектом передбачається запровадити метод контролю за витратами фізичних осіб та відповідності їх отриманим доходам.
Метод контролю за витратами фізичних осіб буде застосовуватися контролюючими органами з 1 травня 2021 року (після подання фізичними особами декларацій про доходи за 2020 рік) та буде базуватися на порівнянні понесених фізичною особою витрат у розмірі понад 150 тисяч гривень (станом на 2019 рік) на придбання неподільних одиниць товарів (робіт, послуг), здійснених з 1 січня 2020 року, з розміром доходів, отриманих фізичною особою з 1 січня 2020 року, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб та розміром коштів, задекларованих фізичною особою у одноразовій декларації (при неподанні одноразової декларації в такому порівнянні буде використана сума коштів у розмірі 1 млн гривень).
Таким чином, контроль за витратами фізичних осіб полягатиме у порівнянні сум витрат тільки у розмірі понад 150 тисяч гривень з сумою абсолютно всіх доходів фізичної особи.
У разі якщо за результатами такого порівняння контролюючим органом буде виявлено перевищення витрат над доходами в розмірі, що перевищує десять розмірів мінімальної заробітної плати, контролюючий орган розпочинає процедуру попереднього з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами. Це нова для України процедура, яка спеціально запроваджується для надання можливості фізичній особі надати контролюючому органу недостатню у нього інформацію.
У випадку документального підтвердження відповідності витрат фізичною особою отриманим доходам контролюючий орган повинен буде завершити процедуру з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами без будь яких наслідків для фізичної особи.
У разі ненадання (несвоєчасного надання) фізичною особою інформації щодо джерел отримання коштів для здійснення витрат, або отримання контролюючим органом інформації, що не підтверджує джерела отримання коштів для здійснення витрат, контролюючий орган розпочне проведення документальної невиїзної перевірки.
При підтвердженні під час документальної невиїзної перевірки перевищення витрат фізичної особи над її доходами контролюючий орган визначатиме податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення за базовою ставкою 18 відсотків.
Також «Судово-юридична газета» розповідала, що законопроект щодо адміністрування податків був розкритикований Державною регуляторною службою.
