Вчора в Раду повернувся Закон України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України». Закон повернувся без підпису Президента, бо Володимир Зеленський скористався своїм правом накласти на нього вето. Тепер Верховна Рада повинна вивчити пропозиції Президента та повторно розглянути закон.
Що саме викликало незадоволення Президента
По-перше, на думку гаранта Конституції, закон фактично уповноважує Верховну Раду України визначати своєю постановою підстави утворення тимчасових слідчих комісій у кожному конкретному випадку, а відтак допускає можливість утворення таких комісій фактично з будь-яких питань.
Проте визначення постановою Верховної Ради України завдань тимчасової слідчої комісії і кола питань, що підлягають розслідуванню, за відсутності чітко встановлених законом критеріїв визначення суспільного інтересу, а отже і підстав її створення, не відповідає Конституції України.
По-друге, закріплення законом можливості регулювання організації і порядку діяльності тимчасових слідчих комісій, спеціальної тимчасової слідчої комісії та тимчасових спеціальних комісій парламенту постановами Верховної Ради України не відповідає частині п'ятій статті 89 Конституції України, за якою організація і порядок діяльності тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України встановлюються законом.
По-третє, за законом тимчасова спеціальна комісія створюється для підготовки і доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України на правах головного комітету, якщо предмет правового регулювання таких проектів не належить до предметів відання комітетів, утворених Верховною Радою України, крім випадку ухвалення Верховною Радою України рішення про створення тимчасової спеціальної комісії з правами головного комітету для продовження роботи над законопроектом про внесення змін до Конституції України (частина перша статті 31).
Така редакція частини першої статті 31 закону виключає можливість утворення Верховною Радою України тимчасової спеціальної комісії для підготовки і попереднього розгляду інших питань, віднесених до повноважень парламенту, ніж ті, що передбачені зазначеним положенням закону, що не узгоджується з частиною другою статті 89 Конституції України, за якою Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
По-четверте, як зазначив Президент, законом передбачається, що постанова Верховної Ради України про створення тимчасової спеціальної комісії має відповідати вимогам, передбаченим законом для постанови про утворення тимчасової слідчої комісії (частина п'ята статті 4, частина четверта статті 31).
По-п’яте, як виявилося, положення закону, що надійшов на підпис, значною мірою відтворюють положення Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», допускаючи низку змістових та редакційних відмінностей, зокрема:
- згідно з частиною дев'ятою статті 3 закону у разі ненадання тимчасовою спеціальною комісією звіту Верховній Раді України у визначений Верховною Радою України термін повноваження такої комісії вважаються припиненими. Проте у частині другій статті 86 Регламенту Верховної Ради України, якою визначено вичерпний перелік підстав припинення повноважень тимчасової спеціальної комісії, така підстава, як ненадання звіту, відсутня;
- частина третя статті 23 закону вимагає обов'язкової наявності у поданні, підписаному більшістю народних депутатів України від конституційного складу парламенту, не лише правового обґрунтування необхідності створення спеціальної тимчасової слідчої комісії, а й відомостей, які вказують на наявність фактів чи обставин про вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину. Однак за частиною першою статті 172 Регламенту Верховної Ради України таке подання має містити лише правове обґрунтування необхідності утворення відповідної комісії;
- частина друга статті 29 закону не передбачає обов'язкової наявності у висновках і пропозиціях спеціальної тимчасової слідчої комісії доказів, якими підтверджуються відомості та обставини, встановлені комісією, тоді як за частиною другою статті 176 Регламенту Верховної Ради України висновки і пропозиції мають містити не лише відомості та обставини, встановлені спеціальною тимчасовою слідчою комісією, а й докази, якими вони підтверджуються;
- згідно з частиною третьою статті 29 закону висновок спеціальної тимчасової слідчої комісії підписують голова та секретар такої комісії, тоді як частиною третьою статті 176 Регламенту Верховної Ради України передбачено підписання висновку не лише головою та секретарем комісії, а й спеціальним прокурором, спеціальними слідчими. До того ж частиною третьою статті 29 закону члену слідчої комісії, спеціальному прокурору, спеціальному слідчому у разі незгоди з висновками і пропозиціями, які ухвалюються спеціальною тимчасовою слідчою комісією, надано можливість викласти в письмовій формі свою окрему думку, згадане ж положення Регламенту такої можливості не передбачає.
При цьому даний закон не містить положень щодо внесення змін до Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України».
Президент зауважує, що наявність зазначених недоліків у законі безпосередньо впливає на його якість, яка є одним із критеріїв оцінки закону на відповідність принципу юридичної визначеності як складової конституційного принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), з якого випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до свавілля (рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).
По-шосте, голова держави не погодився також із запропонованим підходом до унормування в одному законодавчому акті питань організації та порядку діяльності як тимчасових слідчих комісій та тимчасових спеціальних комісій, так і спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
З огляду на зазначене унормування питань діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії, а також тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій в одному законодавчому акті є невиправданим і таким, що не випливає з положень Конституції України.
Закон України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» був прийнятий 06.06.2019 попереднім складом Верховної Ради України та направлений на підпис Президенту. Проте Президент з ним не погодився та висловив свої пропозиції для повторного розгляду.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову ухвалений не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, Президент України зобов’язаний його підписати й офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом (ст. 94 Конституції України).
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що у Верховній Раді розглядають законопроект про захист права власності.
