«Ми не готові до втрат», — про це заявив директор юридичного департаменту української частини міжнародного агрохолдингу «Кусто Агро» Руслан Гелик під час зустрічі представників агробізнесу і професійних асоціацій, яка пройшла цього тижня у Києві з метою обговорення наміру влади відкрити ринок землі.
За його словами, протягом тривалого часу, що холдинг працює в Україні, вони налагодили виробництво сільгосппродукції, забезпечили чітке функціонування усіх бізнес-процесів, витратили на все це чималі кошти, а тепер вони у розпачі, бо не розуміють, як буде відкриватися ринок землі.
«Агробізнес — це бізнес на тривалі дистанції. Тому ми готуємось до утримання існуючого банку землі», — зазначає представник агрохолдингу.
Його колеги погоджуються, що земля буде активно виставлятися на продаж, адже село вилюднює, нащадки власників паїв перебираються до міста, і їх вже більше цікавитиме отримання грошей за землю, а не володіння нею.
«Проблема в тому, що на селі конкуренцію агрохолдингам складає більш зубастий середній фермер. Він проживає на селі, і якщо користується авторитетом серед односельців, то існує велика ймовірність, що землю пайовики віддадуть саме йому», — висловлює свою версію радник прем’єр-міністра, депутат парламенту VIII скликання Олексій Мушак.
Навіть якщо сільським товаровиробникам вдасться утримати орендовану землю, ринок обов’язково спровокує зростання орендної плати. Таку думку висловив керівник відділу земельної політики і майнових відносин агроіндустріального холдингу «Миронівський хлібопродукт» Володимир Нагорний.
«Якщо зараз МХП платить за оренду землі приблизно 150-200 доларів США за гектар, то вже треба готуватися до зростання орендної плати в рази. Такими будуть наслідки легалізації та розвитку ринку», — вважає він.
Після відкриття ринку землі на нього відразу зайде чималий спекулятивний капітал, а також кошти, здобуті незаконним шляхом, з метою їх легалізації.
«Будь-яке надходження інвестицій також підніме ціну на землю», — стверджує співзасновник компаній з сільгоспвиробництва Дмитро Мотузко.
Нікому не вигідний захід на ринок нових гравців, підсумував побоювання колег голова «Агро-Продовольчої Ради» Іван Слободяник.
Натомість голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольський не поділяє страхів великих сільськогосподарських виробників.
«Чому ви вирішили, що селяни будуть активно продавати свою землю? В емфітевзисі (довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. — Прим. ред.) знаходиться 1 мільйон 200 тисяч гектарів землі» — зазначив він.
За його словами, приблизно 70 найбільших агрокомпаній обробляють до 20% земель, близько 30 тисяч дрібних фермерів (у користуванні — до 500 га землі) обробляють 15% земель, і майже 10 тисяч середніх господарств — решту 65% земель. І ці пропорції незмінні протягом останніх 7-8 років.
«Головне наше завдання при здійсненні реформи — не зруйнувати те, що ефективно розвивається та працює», — заспокоїв аграріїв Микола Сольський.
