17 жовтня Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі Олексія Цаценка та Ігоря Рябоконя щодо надмірної тривалості строку попереднього ув’язнення.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що суд першої інстанції визнав Олексія Цаценка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, які спричинили смерть потерпілого). У результаті ДТП загинув його бізнес-партнер Лященко С.В., який був відомим PR-фахівцем та політтехнологом.
ЄСПЛ, враховуючи подібність тем заяв, вирішив сформувати спільну справу із заяв Олексія Цаценка та Ігоря Рябоконя проти України, поданих до Суду згідно зі статтею 34 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі — Конвенція). Заявники скаржилися на надмірну тривалість свого попереднього ув'язнення.
Так, пункт 3 статті 5 Конвенції встановлює, що кожен, кого заарештовано або затримано, згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
ЄСПЛ зазначив, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд у розумний термін чи звільнення до судового розгляду, гарантованого пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені в низці попередніх рішень (див. Кудла проти Польщі [GC], №30210/96, § 110, ЄСПЛ 2000 XI та Маккей проти Сполученого Королівства [GC], №543/03, §§ 41-44, ЄСПЛ 2006 X).
У провідних справах "Харченко проти України" (№40107/02, 10 лютого 2011 р.) та "Ігнатов проти України" (№40583/15, 15 грудня 2016 р.) Суд визнав порушення стосовно аналогічних питань.
Вивчивши всі подані матеріали, ЄСПЛ «не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного переконати його зробити інший висновок щодо прийнятності та суті цих скарг». Беручи до уваги свою прецедентну практику з цього приводу, Суд вирішив, що у справах Цаценка та Рябоконя тривалість попереднього ув'язнення заявників була занадто великою.
Відповідно до ст.41 Конвенції якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
Так, ЄСПЛ встановив, що заяви Цаценка та Рябоконя вказують на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції щодо надмірної тривалості попереднього ув'язнення.
Період затримання Олексія Цаценка, відповідно до Додатку до Рішення ЄСПЛ, становив 11 місяців та 1 день (з 31.08.2017 до 31.07.2018)
Період затримання Ігоря Рябоконя розпочався 27.09.2017 та триває досі.
У доданій до рішення ЄСПЛ таблиці містяться інші скарги, які заявники висували проти України.
Розглядаючи скарги Цаценка та Рябоконя щодо відсутності компенсації за тримання під вартою, ЄСПЛ послався на раніше винесене рішення у справі «Строган проти України» від 6 жовтня 2016 року. Зокрема, у цій справі Європейський суд констатував порушення пункту 3 статті 5 Конвенції, вказавши, що строк тримання заявника під вартою тривав близько одного року та трьох місяців, а суди, продовжуючи тримання заявника під вартою, не здійснювали належної оцінки конкретних фактів справи та не розглядали питання застосування до заявника альтернативних запобіжних заходів, а також не обґрунтовували свої рішення належним чином.
Практика ЄСПЛ визначає, що при розгляді скарг щодо незабезпечення юридично закріпленого права на відшкодування шкоди у зв’язку з незаконним триманням під вартою відповідно до національного законодавства заявник мав право ініціювати відповідне провадження, а отже й отримати компенсацію, лише за умови визнання національними судами незаконності та необґрунтованості досудового тримання заявника під вартою. У зв’язку з цим Європейський суд констатував порушення пункту 5 статті 5 Конвенції.
Крім того, у випадку Рябоконя мала місце надмірна тривалість кримінального провадження.
Таким чином, у питанні компенсації, ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити 780 євро Олексію Цаценку та 1200 євро Ігорю Рябоконю.
Зазначені суми Україна повинна виплатити заявникам протягом трьох місяців.
Раніше «Судово-юридична газета повідомляла про розгляд ЄСПЛ справи «Льюїт проти Австрії».
Крім того, ми писали про позицію Ради Європи щодо законопроекту Президента 1008 про судову реформу.
