В Україні відповідальність за екологічні правопорушення не відповідає сучасним умовам. Багатьом підприємствам легше заплатити штраф, ніж перейти на нове обладнання чи модернізувати виробництво. Численні підприємства, установи, організації після оплати штрафів, не вирішуючи системну проблему, продовжують забруднювати довкілля, і «покарання кишенею» їх не лякає.
Ситуацію із забрудненням навколишнього середовища намагаються вирішити народні депутати. У профільному комітеті готують законопроект, який збільшує розмір штрафів за екологічні правопорушення. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
«Чинні розміри штрафів як за адміністративні, так і за кримінальні правопорушення не відповідають як загальноєвропейській практиці, так і нагальній потребі у захисті охорони довкілля від протиправних дій забруднювачів. Наразі комітетом та нардепами готується декілька законопроектів щодо підвищення відповідальності як промислових підприємств, так і населення», — відзначив він.
Стосовно цього виникають питання: чи позитивно вплине збільшення штрафів за екологічні правопорушення на стан навколишнього природного середовища, або ж ті великі підприємства, які сплачували штрафи, й надалі будуть їх сплачувати, продовжуючи свою діяльність, а маленькі підприємства змушені будуть припинити роботу? Чи буде припинятись діяльність всього підприємства після встановлення факту забруднення довкілля або ж лише окремої частини (підрозділу, цеху) цього підприємства? Які інші механізму впливу будуть застосовуватись до порушників?
На ці та інші запитання «Судово-юридичній газеті» відповів заступник голови Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський.
Що загрожує підприємству за забруднення атмосферного повітря
Наразі юридична відповідальність за екологічні правопорушення поділяється на кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну.
Зокрема, згідно зі ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря тощо тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто в абсолютному вираженні це всього від 85 до 136 грн.
А стаття 241 Кримінального кодексу передбачає, що забруднення або інша зміна атмосферного повітря карається штрафом від 1700 до 3400 грн або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.
Що пропонують народні депутати
Законопроектом №2339 пропонується внести зміни до ст. 241 Кримінального кодексу України і збільшити розмір штрафів за забруднення або іншу зміну атмосферного повітря від 30,6 тис. грн до 61,2 тис. грн.
Втім, багатьох турбує питання не тільки невідповідності розміру штрафів загальноєвропейським стандартам, але й відсутності контролю держави за об’ємом викидів забруднюючих речовин підприємствами. Чи буде для підприємства з великим рівнем дохідності щось означати штраф в сумі 61,2 тис. грн, якщо оновити устаткування та модернізувати виробництво значно дорожче?
Заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський запевняє, що після сплати штрафу підприємство повинно буде ще й ліквідувати джерело забруднення.
«Відповідно до нового законопроекту, який готується Комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, держеконіспектор може призупинити діяльність певних частин підприємства-забруднювача до ліквідації порушення, або взагалі зупинити діяльність підприємства», — запевняє він.
Отже, сплата штрафу підприємством не означає, що воно зможе продовжувати свою діяльність: до порушника буде застосовується ще й альтернативний вид покарання.
За словами народного депутата, наразі комітет готує законопроект про державний екологічний контроль, в якому регулюється процедура призупинення підприємства і накладання штрафу в комплексі. При цьому в законопроекті встановлюється не конкретний розмір штрафу, а тільки штрафні межі.
Отже, Держеконінспекція наділяється цілим спектром повноважень. Держеконіспекція (інспектор) може відвідати об’єкт, провести планову і позапланову перевірку. За результатами перевірки — або обмежити роботу частини підприємства (цех, підрозділ), яке є забруднювачем, до моменту ліквідації порушення, або призупинити діяльність всього підприємства.
Законопроектами передбачається ще й інший механізм впливу — податок на забруднення
«Є два механізму впливу: штраф або податок. Щодо податку, на прикладі атмосферного повітря — якщо підприємство забруднює повітря, то відповідно до чинного законодавства воно зобов’язане декларувати самостійно, що та в якому об’ємі воно викидає, — зауважив Олександр Маріковський. — Однак наразі ми не можемо чітко встановити, чи порушує підприємство екологічні норми, оскільки викиди в атмосферне повітря декларуються самим підприємством. Якщо підприємство підтасовує якісь цифри, ми не можемо проконтролювати, бо інших даних немає.
Для того, щоб їх отримати, необхідно ухвалити законопроекти, які зобов’яжуть суб’єктів господарювання в стилі строки встановити автоматизовані онлайн-датчики, що мають фіксувати об’єм викидів забруднюючих речовин в атмосферу», — пояснив народний депутат.
Надалі, коли буде зрозуміло, який об’єм речовин викидається в атмосферу, можна буде встановити на певну речовину податок.
«Таким чином ми можемо змусити підприємство зменшити об’єм викидів або перейти на використання альтернативних видів палива, при тому ще й встановити можливий об’єм викидів речовин відповідно до екологічних норм. Якщо підприємство викидає зайве, то тоді нараховується штраф. Але якщо викиди в атмосферне повітря здійснюються в межах закону, то застосовується тільки податок», — зауважив заступник голови комітету.
«По суті, ми маємо стимулювати підприємство сплачувати податок, та цей податок має бути таким, щоб підприємству вигідніше було модернізувати джерела виробництва або вести інвестиційну діяльність.
Підприємство наразі не стимульовані через те, що модернізація може коштувати декілька мільйонів євро, та вони не хочуть їх витрачати. Їм легше витратити в десять разів менше на подолання наслідків. Або ж замість того, щоб вкласти 10 млн євро в екологізацію підприємства, воно витрачає один мільйон на соціальну допомогу», — наголошує Олександр Маріковський.
Щодо конкретних дій, які може вчинити кожний громадянин, щоб не забруднювати навколишнє природне середовище, народний депутат рекомендує здійснити перехід на екологічний автотранспорт, євро-5, електромобілі, не спалювати листя.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що щодня надходять звернення від жителів Києва про забруднення повітря.
Також ми писали, як народні депутати планують знизити рівень забруднення атмосферного повітря: законопроект №2296 та захист охоронюваного інтересу у сфері екологічної безпеки.
Більш детально про те, хто здійснює нагляд і контроль за станом атмосферного повітря, за посиланням.
