16 грудня засоби масової інформації повідомили, що Конституційний Суд України начебто «визнав невідповідним Основному Закону» законопроект №1014, який передбачає закріплення в Конституції права Президента призначати голів Державного бюро розслідувань (ДБР) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Окрім того, ЗМІ повідомили, що КСУ «визнав конституційним скорочення кількості народних депутатів Верховної Ради з 450 до 300».
Втім, дана інформація не цілком відповідає дійсності. І певні нюанси, які обійшли увагою, можуть мати значення для подальшої долі законопроектів. Що насправді вирішив КСУ, розбиралася «Судово-юридична газета».
Нагадаємо, що парламент звернувся з конституційним зверненням до КСУ про надання висновку щодо відповідності законопроекту Президента В. Зеленського №1014 вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Він пропонував внести зміни до статті 106 Конституції України, доповнивши її повноваженнями Президента такого змісту:
- 11-1) утворює відповідно до закону Національне антикорупційне бюро України, призначає на посади та звільняє з посад у порядку, визначеному законами України, Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань;
- 12-1) утворює незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначає на посади та звільняє з посад їх членів у порядку, визначеному законами України.
Окрім того, 29 серпня Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту проект закону №1017 про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи). Пропонована законодавча ініціатива має на меті скоротити конституційний склад Верховної Ради України до 300 народних депутатів. Також обов’язковим для народного обранця стає володіння державною мовою та постійне проживання в Україні не менше останніх п'яти років.
Також у ст. 77 Конституції України додається пункт про те, що Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою.
При цьому в законопроекті також прописано, що діюча Верховна Рада України продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України.
Законопроект про внесення змін до Конституції розглядається парламентом за наявності висновку КСУ щодо відповідності законопроекту вимогам ст. 157 і 158 Конституції України. Отже, обидва згадані законопроекти були направлені до КСУ за наданням висновку.
Що вирішив КСУ щодо права Президента та скорочення народних обранців
За інформацією «Судово-юридичної газети» з власних джерел, КСУ вирішив наступне.
Стосовно законопроекту Президента №1014, який стосується права глави держави призначати керівників ДБР і НАБУ, КСУ визнав, що законопроект не відповідає ч. 1 ст. 157 Конституції.
Однак разом з тим КСУ визнав, що даний законопроект відповідає ч. 2 ст. 157 Конституції та ст. 158 Конституції України.
Що ж стосується питання відповідності статтям 157 та 158 Конституції законопроекту Президента Володимира Зеленського №1017 про зменшення кількості депутатів Верховної Ради з 450 до 300 осіб і закріплення пропорційної виборчої системи, то в даному випадку КСУ висловив декілька застережень, незважаючи на визнання його в цілому відповідним статтям 157 та 158 Конституції.
І ці застереження можуть безпосередньо вплинути на подальшу долю законопроекту.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 150 Закону «Про Регламент Верховної Ради України», якщо у висновку Конституційного Суду України законопроект про внесення змін до Конституції України в цілому або його окремі положення визнано такими, що не відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України, а також у разі якщо у висновку Конституційного Суду України є застереження до положень такого законопроекту, Верховна Рада вирішує питання про подальшу роботу над законопроектом і визначає:
1) строк подання відповідними суб'єктами, зазначеними в частині другій статті 142 цього Регламенту, пропозицій, поправок до законопроекту;
2) строк опрацювання пропозицій, поправок до законопроекту головним та іншими визначеними комітетами;
3) строк надання відповідних документів народним депутатам;
4) дату розгляду питання про розгляд пропозицій, поправок до законопроекту про внесення змін до Конституції України.
- Підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України для прийняття до нього пропозицій, поправок здійснюється в порядку підготовки законопроектів до другого читання, передбаченому розділом IV цього Регламенту. При цьому в порівняльній таблиці законопроекту розміщується текст визначеного Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Конституції України, щодо якого Конституційним Судом України надано відповідний висновок (пункт 1 частини першої статті 118 цього Регламенту), а щодо ініціатора внесеної народними депутатами пропозиції, поправки вказується чисельність народних депутатів, що її подали, та зазначаються прізвища народних депутатів, уповноважених представляти пропозиції, поправки (не більше трьох осіб).
- Головний комітет та інші комітети, яким була доручена підготовка питання про розгляд пропозицій, поправок до законопроекту, готують щодо кожної пропозиції, поправки та остаточної редакції законопроекту, запропонованої головним комітетом відповідно до пункту 4 частини першої статті 118 цього Регламенту, висновки з питань, зазначених у пунктах 1-7, 9-12, 14 частини другої статті 145 цього Регламенту з урахуванням висновку Конституційного Суду України щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України. Зазначені висновки комітетів разом з підготовленою порівняльною таблицею законопроекту про внесення змін до Конституції України та іншими необхідними документами надаються народним депутатам у строки, визначені Верховною Радою.
Таким чином, "визнання відповідним статтям Конституції" та "визнання відповідним статтям Конституції з висловленням застережень" з боку КСУ - мають різні юридичні наслідки.
Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 157 Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Згідно з ч. 2 ст. 157 Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Стаття 158 Конституції встановлює наступне: «Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України».
