Про причини скасування Верховним Судом рішень апеляційних судів йшлося під час спільної наради з головами апеляційних та касаційних судів, яка пройшла у Верховному Суді за участю голів Державної судової адміністрації України та Вищої ради правосуддя.
У 2019 році найменший відсоток скасованих рішень виявився в господарському судочинстві. Він коливається від 22 до 28%, в залежності від регіону.
У цивільному судочинстві відсоток скасованих рішень склав від 20 до 36%, у кримінальному – від 18 до 50%; в адміністративному – від 24 до 52%.
У середньому було скасовано третину судових рішень. Маються на увазі рішення, які були скасовані Верховним Судом. Безумовно, не враховувалися рішення у тих справах, що не були прийняті до касаційного перегляду.
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська акцентувала увагу на тому, що це дуже висока цифра.
Найбільш поширені причини скасування судових рішень полягають у наступному.
У цивільному судочинстві це пов’язано:
- з особливостями розгляду кредитних спорів, з урахуванням позиції Великої палати щодо нарахування штрафів та пені на суму заборгованості після припинення строку дії кредитного договору;
- з питанням строків позовної давності у кредитних спорах. Скасування судових рішень зумовлено неправильним обрахунком відповідних строків та неврахуванням того, що перебіг строку має оцінюватись відносно строку здійснення кожного конкретного платежу.
В адміністративному судочинстві найбільш поширеними випадками є:
- неправильне визначення строку апеляційного оскарження або безпідставна відмова у поновленні цього строку;
- помилки при перевірці повноважень представника у справі;
- невірне тлумачення норм процесуального права КАС України щодо строку звернення до адміністративного суду;
- невключення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, додаткових видів грошового забезпечення, таких як матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби, премії, суми індексації заробітної плати, одноразова допомога при звільненні.
У кримінальному судочинстві скасування рішень відбувається внаслідок того, що суд апеляційної інстанції, безпосередньо не досліджуючи докази, надає їм іншу оцінку, ніж та, яку їм надав суд першої інстанції. Верховний Суд у таких випадках скасовує судові рішення та направляє справу на новий розгляд.
Також поширеними є випадки звільнення осіб від відбування покарання на підставі статті 75 КК без належного мотивування.
У господарському судочинстві скасування відбувалися внаслідок порушення юрисдикції.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суддя Господарського суду міста Києва Роман Бойко вважає, що апеляційні суди з успіхом впораються з роллю суду, який приймає остаточне рішення у справі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
