Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський під час онлайн-зустрічі з правниками, яку організувала Асоціація правників України, повідомив, що нещодавно було затверджено середньостроковий план роботи комітету на наступні четверту і п’яту сесії Верховної Ради.
Найбільшим є блок питань, що стосується кримінального законодавства — зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу. Нині на розгляді у парламенті перебувають декілька десятків законопроєктів про внесення змін до КПК. «Восени буде запропоновано кілька комплексних ідей — спільно з Офісом Генерального прокурора та адвокатською спільнотою з тим, щоб було збережено баланс законодавчого врегулювання КПК», — зауважив Денис Монастирський.
У комітеті, за його словами, для доопрацювання кримінального процесуального законодавства буде створено спеціальні робочі групи.
«Нині глобальні великі зміни до КПК навряд чи можливі саме через те, що одним групам депутатів буде подобатися одне, а уряд та Президент це не вітатимуть, — вважає Денис Монастирський. — Але є проблемні моменти, які потрібно вирішувати протягом найближчого року — це, приміром, перегляд концептуального бачення статті щодо люстрації, реєстру досудових розслідувань, переосмислення статті КПК щодо реституції, знаходження місця в КПК для електронних доказів, врегулювання інституту суду присяжних тощо». При цьому голова комітету зазначив, що до розробки цих законодавчих ініціатив долучилися правова спільнота, сторони захисту та обвинувачення.
Проте революційних змін не буде. «Що менше буде хаотичних змін, то більше це сприятиме судовій практиці», — вважає Денис Монастирський.
Окремо він розповів про законопроєкти, які стосуються відповідальності за неправосудне рішення.
Зазначена норма існує в кримінальному кодексі з 1960 року, і була перенесена в новий КК 2001 року.
До статті 375 КК було багато зауважень, тому числі від міжнародних організацій. Ці зауваження стосувалися, більшою частиною, формулювання поняття «неправосудного рішення». Невизначеність цього терміну в законодавстві призводить до того, що правоохоронні органи припускаються зловживань цією нормою з метою неправомірного тиску на суддів.
Ще на початку каденції Верховної Ради IX скликання було подано два законопроєкти ( № 2113, № 2113-1 - ред.). Вони передбачали дві різні концепції. За однією концепцію пропонувалося статтю 375 Кримінального кодексу декриміналізувати, за іншою – навпаки, поширити її на значно ширший перелік випадків, суб’єктів (в тому числі на суддів Конституційного суду).
Ці законопроєкти Комітет з питань правоохоронної діяльності не підтримав, вони були відправлені на доопрацювання.
Сьогодні працює робоча група по розробці нового Кримінального кодексу. Спеціалісти, які працюють в цій групі, виступають за залишення цієї норми, але в більш конкретизованому форматі. Це потрібно для того, щоб суддя розумів, де межа тієї неправомірної поведінки, яка карається кримінальним законом, а де правомірна поведінка. Звичайно ж не можна змішувати просте прийняття рішення, де є суддівська помилка, і власне злочин, яким є неправосудне рішення.
Вже напрацьовані декілька різних законопроєктів, вони зареєстровані в парламенті. Але ж в них знову таки йдеться про різні підходи до визначення «неправосудного рішення»).
(Законопроєкт № 3500 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення», автором якого є сам Денис Монастирський;
Законопроєкт № 3500-1 від 02.06.2020 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) неправосудного судового рішення судді»;
Законопроєкт № 3500-2 від 03.06.2020 «Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України»;
Законопроєкт № 3500-3 від 04.06.2020 «Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України щодо умисного ухвалення завідомо незаконного та необґрунтованого рішення суду» - ред. ).
Одна із версій законопроєкту запропонована саме вищезазначеною групою розробників нового кримінального кодексу. Обговорення законопроєктів планується проводити в літньо–осінній період.
Конституційний Суд надав парламенту строк визначитися з цією нормою протягом наступних 6 місяців.
Денис Монастирський сподівається, що рішення, який саме із законопроєктів буде рекомендований Верховній Раді до першого читання, буде прийнято у вересні.
Раніше Комітет рекомендував Раді прийняти за основу законопроєкт про новий правоохоронний орган.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
