Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 815/1470/16 дійшов висновку, що притягувати до адміністративної відповідальності можливо на підставі дубліката відповідної постанови.
При винесенні рішення суд керувався такими міркуваннями.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів», у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону, рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом № 606-XIV («Про виконавче провадження»).
Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб`єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначається Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, пунктом 5 якого, дійсно, передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках.
Перший і другий примірники залишаються у Держспоживінспекції або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб`єкту господарської діяльності або видається його представнику під розписку.
На переконання колегії суддів, відсутність у спеціальному законодавстві, яким регламентовано порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, норм, які б передбачали можливість видачі дубліката документа, раніше виданого уповноваженим суб`єктом владних повноважень, в тому числі постанови про накладення штрафу органами Держспоживслужби, не свідчить про неможливість відновлення втраченого або пошкодженого документа шляхом видачі його дубліката для реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
При цьому, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчим документом в розумінні положень частини другої статті 17 Закону № 606-XIV.
А відповідно до частини другої статті 12 цього ж Закону, стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа.
Особливим видом копії документа є дублікат - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу (диплома, свідоцтва, трудової книжки тощо), що має таку саму юридичну силу.
Таке визначення поняттю «дублікат» міститься в пункті 13 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5.
У цьому ж нормативно-правовому акті зазначено, що дублікат виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал, та містить інформацію, аналогічну інформації в оригіналі. На ньому проставляються відбиток печатки установи і підписи посадових осіб, які мають право підпису цих документів на момент оформлення дубліката. На дублікаті проставляється у правому верхньому куті відмітка «Дублікат».
Таким чином, дублікат - це екземпляр документа, що видається замість втраченого оригіналу. Він виготовляється для того, щоб замінити оригінал і, нумерується. Дублікат має однакову юридичну силу з оригіналом. А вказівка на можливість видачі дубліката виконавчого документа прямо міститься в Законі № 606-XIV.
З наведеного слідує, що відповідач, як орган, який видав постанову від 23.10.2012 №353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII, мав право виготовити дублікат такого документа у разі його втрати.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Держспоживслужби в частині видачі дубліката постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 № 353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів»;
- скасувати дублікат постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 № 353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем виданий дублікат постанови Інспекції Держспоживслужби про накладення на позивача стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII, що не передбачено нормами законодавства, та зміст дубліката постанови відрізняється від оригіналу, а тому дії з оформлення дубліката постанови є неправомірними, а дублікат постанови підлягає скасуванню.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 09.11.2016 задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що нормами законодавства не передбачена можливість видачі дубліката постанови про накладення штрафу органами Інспекції Держспоживслужби.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.03.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій щодо видачі дубліката постанови Інспекції Дерспоживслужби від 23.10.2012 № 353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII.
Раніше у КАС ВС заявили, що обов`язок створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується обов`язком роботодавця підбирати таких осіб.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
