Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало проєкт Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки за результатами публічних обговорень.
Як зазначили у НАЗК, після ухвалення Верховною Радою Антикорупційна стратегія буде обов’язковою для виконання всіма органами влади як на місцевому, так і національному рівні. Це допоможе зробити заходи із запобігання корупції системними, скоординованими та ефективними.
«НАЗК залучило до розроблення Антикорупційної стратегії 30 експертів та 12 громадських організацій, врахувало пропозиції 37 органів влади. Це свідчить про готовність усіх сторін до командної роботи заради протидії корупції. Перші результати цієї співпраці українці зможуть відчути вже за два роки після початку впровадження Стратегії», – зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.
За його словами, загалом НАЗК розглянуло понад 1000 пропозицій від громадян, експертів, органів влади та інших зацікавлених сторін. Зокрема, враховано коментарі, висловлені під час восьми публічних онлайн-консультацій. Аналіз усіх пропозицій буде опублікований до 15 вересня.
«Також в Антикорупційній стратегії враховано міжнародні рекомендації, передові практики та зобов’язання України, зокрема вказані в Меморандумах про співпрацю з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом», - зазначає НАЗК.
Якими є головні зміни в Стратегії після врахування пропозицій?
«Пріоритети Антикорупційної стратегії визначені на основі досліджень думки громадян, бізнесу та експертів. Для нас було важливо залучити ці аудиторії до діалогу, отримати чесні коментарі про Стратегію. Ці пропозиції допомогли нам зробити оновлений проєкт Стратегії документом, який якісно змінить підходи до запобігання та протидії корупції в Україні», – зазначив заступник Голови НАЗК Іван Пресняков.
Так, до трьох найбільш суттєвих змін у новому проєкті Антикорупційної стратегії належать такі:
- До пріоритетних сфер, визначених Стратегією, додано будівництво, землеустрій та інфраструктуру.
- Запропоновано заходи з протидії корупції в поліції та прокуратурі. Таку інформацію додано в оновлений розділ «Суд, прокуратура, поліція» (раніше — «Справедливий суд»).
- Збільшено кількість індикаторів, за якими оцінюватиметься ефективність виконання Стратегії. Додано основні підходи до координації роботи органів влади для запобігання та протидії корупції.
Нижче наводимо розділ, який стосується правосуддя
ІІІ. ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ У ПРІОРИТЕТНИХ СФЕРАХ
3.1. Справедливий суд, прокуратура та поліція
3.3.1.Проблема. У суспільстві спостерігається тенденція щодо збільшення рівня недовіри до органів в системі правосуддя. Закон не визначає доброчесність, як кваліфікаційну вимогу до членів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Очікувані стратегічні результати:
- доброчесність визначена як обов’язкова законодавча вимога до членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, дисциплінарних органів у системі правосуддя;
- відбір нових членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється незалежною комісією з представників (у рівних частинах) Ради суддів України, громадськості та міжнародних експертів; чинний склад Вищої ради правосуддя перевірено на предмет відповідності вимогам доброчесності та професійної етики; нові члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідають цим вимогам; члени, що не відповідали цим вимогам, втратили посаду;
- усунуто можливості прийняття членом Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішень в умовах конфлікту інтересів.
3.1.2 Проблема. Доброчесність і професійна етика як стандартні вимоги до суддів недостатньо впроваджені на практиці, а оцінювання цих вимог не завжди є прозорим і передбачуваним.
Очікувані стратегічні результати:
- Вищою кваліфікаційною комісією суддів спільно з Громадською радою міжнародних експертів і Громадською радою доброчесності розроблено та впроваджено в практику чіткі і передбачувані критерії (індикатори) доброчесності та професійної етики для кваліфікаційного оцінювання суддів і добору нових суддів;
- під час оцінювання доброчесності кандидатів на посаду судді застосовується стандарт доказування «обґрунтований сумнів у доброчесності»;
- удосконалено перевірку відповідності критеріям (індикаторам) доброчесності кандидатів у межах процедур добору та призначення нових суддів із залученням Громадської ради доброчесності, визначивши її статус, порядок формування та організаційно-правові засади її діяльності;
- вдосконалено механізм проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України процедур кваліфікаційного оцінювання суддів та конкурсних процедур задля уникнення невиправданих затримок;
- запроваджено об’єктивну та прозору методику виставлення балів/визначення результатів членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя під час прийняття рішень у процедурах добору, оцінювання та просування суддів, а також оприлюднення матеріалів іспитів.
3.1.3. Проблема. Відсутність дієвих перманентних механізмів підтримання доброчесності суддівського корпусу.
Очікувані стратегічні результати:
- дисциплінарний орган у системі правосуддя сформований на підставі конкурсу, проведеного незалежною комісією з представників (у рівних частинах) Ради суддів України, громадськості та міжнародних експертів, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій здійснює оперативний і справедливий розгляд дисциплінарних справ щодо суддів;
- уточнено перелік та підстави дисциплінарної відповідальності судді та її види у спосіб, що дає можливість суддям прогнозувати свою поведінку, зокрема, більш чітко визначено ознаки дисциплінарних правопорушень, які порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, а також вдосконалено та спрощено механізми дисциплінарного розслідування та розгляду дисциплінарних справ;
- дисциплінарна практика щодо суддів є відкритою: усі рішення дисциплінарного органу своєчасно оприлюднюються; дисциплінарний розгляд справ щодо суддів, за загальним правилом, є відкритим і транслюється в режимі реального часу;
- удосконалено підстави та механізми завершення дисциплінарного провадження, зокрема, запроваджено механізм завершення дисциплінарного провадження щодо судді у разі подання ним заяви про відставку після відкриття дисциплінарної справи щодо нього;
- запроваджено ефективний механізм перевірки законності походження майна судді та його близьких осіб; судді, які не підтвердили законність джерел походження майна, звільнені згідно зі статтею 126 Конституції України;
- механізми кримінального переслідування не використовуються для здійснення тиску на суддів; запроваджено інститут кримінальної відповідальність суддів за свавільне зловживання своїми повноваженнями.
3.1.4. Проблема. Наявність корупційних ризиків, що обумовлені прогалинами та недосконалістю законодавства у системі правосуддя.
Очікувані стратегічні результати:
- запроваджено механізми унеможливлення обіймання адміністративної посади в суді однією й тією ж особою протягом тривалого часу;
- забезпечено здійснення електронного судочинства, зокрема, шляхом запровадження можливості розгляду онлайн певних категорій справ незалежно від місцезнаходження сторін і суду, що, зокрема, сприяє рівномірному розподілу справ між судами і суддями;
- розширено сферу застосування альтернативних способів вирішення спорів та досудового врегулювання спорів;
- удосконалено систему виконання судових рішень;
- запроваджено регламенти прозорого планування і розподілу бюджетних ресурсів в судовій системі на підставі об’єктивних та чітко визначених критеріїв; забезпечено проведення аудиту діяльності Державної судової адміністрації України, зокрема щодо фінансово-господарського забезпечення судів та органів судової влади, управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
- переглянута та створена мережа місцевих судів з урахуванням адміністративно-територіальної реформи, необхідності забезпечення прямого доступу до правосуддя, економічної обґрунтованості.
3.1.5. Проблема. Внутрішні управлінські процеси в органах прокуратури не завжди є прозорими та ефективними.
Очікувані стратегічні результати:
- запроваджено електронну систему управління персоналом, прозору та дієву систему оцінки якості роботи прокурорів, спираючись на результати якої приймаються кадрові та управлінські рішення, а також рішення про преміювання;
- внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», які визначають вичерпний перелік підстав для звільнення та припинення повноважень прокурорів, в тому числі Генерального прокурора, що унеможливлює їх невмотивоване застосування;
- удосконалено діяльність дисциплінарного органу, що забезпечує своєчасний та об’єктивний розгляд дисциплінарних скарг щодо прокурорів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
