Що таке гідні умови життя, про які йдеться в преамбулі Конституції України, - з цим питанням до Конституційного Суду звернулися 142 нардепи на чолі з ініціаторкою переїзду Конституційного Суду до Харкова, головою соціального комітету Верховної Ради Галиною Третьяковою.
В конституційному поданні вони просять КСУ надати чітке офіційне тлумачення цьому поняттю. А це означає, що в подальшому вони зможуть посилатися на таке тлумачення при підготовці відповідних законодавчих ініціатив. Зокрема, законопроектів щодо обмеження чи звуження певних соціальних гарантій, пільг чи компенсацій.
22 вересня КСУ заслухав дане питання у пленарному режимі.
Народний депутат від «Слуги народу», голова «соціального» Комітету Верховної Ради Галина Третьякова на пленарному засіданні Конституційного Суду зазначила, що на сьогодні держава не може фінансово забезпечувати всі фінансові зобов’язання перед населенням. Вона підкреслила, що чинна система соціального захисту, яку Україна успадкувала від СРСР, є неефективною.
Зокрема, під час свого виступу депутатка озвучила думку, що неправильним є підхід для визначення потреб громадян у соціальному захисті через призму «статусів». Пані Третьякова навела приклад самотніх матерів – на її думку, не кожна самотня матір потребує матеріальної підтримки держави. Тобто, надлишкові кошти можна було б направити на забезпечення тих, хто цього більше потребує. Також вона використала приклад ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, допомога яким також встановлювалася не виходячи з реальних потреб, а на підставі «статусів».
Окремо Галина Третьякова акцентувала увагу на тому, що гідне життя – це не лише про певний рівень матеріальних благ. Держава також повинна приділяти достатню увагу створенню належної інфраструктури для людей, які мають відповідні потреби: для батьків із дітьми, для осіб з інвалідністю тощо. Втім, вона зазначила, що наявність такої інфраструктури не є самодостатньою для гідного життя громадян. Тобто, гідне життя – це поєднання фінансового забезпечення та належної соціальної інфраструктури.
Суддя КСУ Сергій Сас спитав народну депутатку про те, чи відповідає її визначенню гідного рівня життя встановлення прожиткового мінімуму для обчислення заробітної плати прокурорів та інших осіб? Пані Третьякова відповіла, що вона виступає проти такої ідеї, адже це демонструє те, що держава неспроможна забезпечувати покладені на неї фінансові зобов’язання щодо громадян. Через це і доводиться створювати такі квазі-величини.
Важливою тезою доповіді Галини Третьякової є ідея важливості чесного діалогу держави із населенням щодо неспроможності забезпечення гідного рівня життя. Так, вона зазначає, що зараз прожитковий мінімум повинен становити близько 4000 гривень, що майже у два рази більше дійсного. І замість того, аби визнати державну неспроможність, представники держави декларують, що забезпечують потреби громадян.
Нагадаємо, що законопроектом Галини Третьякової пропонується перенести КСУ до Харкова , а також заборонити юридичним особам звертатися до Конституційного Суду з конституційною скаргою щодо неконституційних законів або їх окремих норм.
Також вона вносила законопроект №2584, який передбачає надання роботодавцю можливості звільняти працівника в разі втрати до нього довіри.
Раніше Галина Третьякова вносила законопроект стосовно обмеження права громадян на відповідь від чиновників.
Також раніше Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики знайшов корупційні ризики у законопроекті № 2681 від 27.12.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)».
Автором та головним лобістом законопроекту є народний депутат Галина Третьякова.
Також ми розповідали про топ законопроектів за авторством Галини Третьякової.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.
