На фоні того, як Джо Байдена оголосили майбутнім Президентом Сполучених Штатів, в американському суспільстві пригадують обіцянку демократа стати першим президентом, який призначить до Верховного суду США суддю-афроамериканку – про це повідомляє law360.com.
Втім, результат такої ініціативи значним чином буде залежати від результатів виборів до Сенату. Зараз верхню палату парламенту США контролюють республіканці, які не так схильні підтримувати подібні ініціативи, 53 на 47. Втім, одночасно з виборами Президента США відбувалися і перевибори 35 сенаторів. За інформацією The Financial Times, можна говорити про те, що демократи та республіканці вже матимуть по 48 місць у Сенаті – доля ще 4 поки не встановлена. Демократи зможуть мати контроль над Сенатом, якщо отримають ще два місця – Віцепрезидентка Камала Гарріс має 101-ше місце у Сенаті за посадою.
На думку адвокатки групи Alliance for Justice М’єші Брейден, якщо Байден «сфокусується на дотриманні обіцянки забезпечити призначення темношкірої жінки до Верховного суду, це матиме наслідком відновлення доброчесності суду, як у контексті цінності різноманіття для збільшення довіри до суду, так і збільшенні якості ухвалених рішень».
Втім, проблему вбачають не лише в самому процесі призначення. Останнім часом склалася практика, що кандидатами до Верховного суду стають судді федеральних окружних судів – 8 з 9 нинішніх суддів прийшли до ВС саме звідти. Проте активісти закликають Байдена відійти від цієї «традиції», адже серед суддів окружних судів всього 4 суддів-афроамериканок, яким, до того ж вже, за 60 років. Вони звертають увагу на те, що після смерті Рут Бейдер Ґінзбург у Верховному суді не залишилося суддів, які мають досвід у сфері правозахисної діяльності, а тому варто розглянути кандидатів з цієї сфери.
Джо Байден не оголошував список своїх потенційних кандидатів чи кандидаток для призначення. Це не дивно, зважаючи на те, що вакантних місць у ВС немає. Втім, представники громадянського суспільства вважають, що розгляд кандидатур може бути дуже на часі.
«Суддя [Верховного суду Стівен] Брейер з великою імовірністю піде у відставку протягом наступних 4 років. Йому 82, і він явно чекав [на обрання] президента-демократа», – зазначив Ілья Шапіро з Cato Institute. Він вважає, що інших відставок від ліберальних суддів Верховного суду очікувати поки не варто, бо хоча вони і говорять про таку можливість, але «ще достатньо молоді, аби дочекатися наступного президента[-демократа]».
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що Сенат США підтримав призначення Емі Коні Баррет до Верховного суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
