Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики 26 квітня розглядав правки до другого читання до законопроекту № 5173. У підсумку розгляду пропонованих правок документ, який раніше складався із трьох пунктів, значно розрісся. І на його розгляд цього разу знадобилося близько двох з половиною годин, а не пару десятків хвилин, як це було під час підготовки до першого читання. До того ж, не обійшлося без скандалів – знову ж, на відміну від підготовки до першого читання.
Для початку, коротко окреслимо правки, включення яких до законопроекту було підтримано комітетом:
- Збільшення терміну передачі корпоративних прав в управління до 60 днів;
- Не передаються в управління корпоративні права, сукупна вартість яких є меншою за прожитковий мінімум, із виключенням, коли у власності перебувають акції акціонерного товариства-резидента України, сукупна номінальна вартість яких становить не більше 0,25% прожиткового мінімуму та сукупно не перевищують 5% голосуючих акцій товариства;
- Уточнено положення щодо особливостей вказування у декларації відомостей про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та декларування рахунків Ощадбанку СРСР;
- Звільнення народних депутатів від обов’язку декларувати приміщення громадських приймальнь, що перебувають у комунальній чи державній власності та інше.
Проте найгарячіше обговорення точилося довкола правки, яку розглядали за близько півтори години від початку обговорення законопроекту. Як сказала на самому початку обговорення голова Комітету Анастасія Радіна: «Звичайно, ми розуміємо, що ця поправка не дуже стосується предмету цього законопроекту». І дійсно, відповідна правка до законопроекту, який мав змінити (спростити) особливості декларування, чомусь стосувалася особливостей передачі арештованих об’єктів в управління за спрощеною процедурою – в обхід тендерної процедури АРМА. Ситуація дуже подібна до того, коли законопроект про старост чомусь змінював особливості призначення суддів КСУ з числа народних депутатів, про що згадували також деякі члени комітету.
Заступник керівника АРМА Володимир Павленко представив позицію, у якій наголосив, що у деяких випадках призначення конкурсної процедури для визначення управителя заарештованого майна не є найкращим варіантом. Коли йдеться про об’єкти критичної інфраструктури та підприємства, що мають ключове значення для оборони країни, не можна чекати місяці, допоки ця процедура буде завершена. Наприклад, коли арештовано облгази, ТЕЦ напередодні опалювального сезону або ж МоторСіч. Тож правка передбачає, що у випадках арешту об’єктів критичної інфраструктури замість конкурсної процедури управителя призначатиме Кабмін з-посеред держпідприємств, до чиєї галузі відносить арештоване майно.
Ключове зауваження, яке постало у багатьох членів комітету – включення такої правки є порушенням регламенту. Зокрема, Антоніна Славицька зазначила таке: «Ми всі з вами прекрасно знаємо, що стаття 116-а Регламенту Верховної Ради вона дійсно допускає можливість до тих розділів і частин, статей і законів, які мають спільний предмет регулювання з тим законопроектом, який був ухвалений в першому читанні. І нам з вами добре відомо, що предмет цього законопроект – це удосконалення окремих аспектів декларування. Що спільного має ця правка з окремими аспектами декларування – це питання, мабуть, риторичне».
Також постало питання про те, чому не можна розглянути ці пропозиції у рамках законопроектів, що стосуються реформування роботи самої АРМА. У відповідь на це, серед іншого, голова Комітету наголосила на нагальності ухвалення відповідних змін, посилаючись на кейс вже згаданої МоторСічі, яка, через арешт і відсутність результатів тендеру на управителя, не працює. Вікторія Сюмар зазначила, що внесення такої правки суперечить регламенту і її вносять для того, «щоб завалити законопроект» при розгляді парламентом у другому читанні. З такою думкою погодилися й інші члени комітету – Ярослав Юрчишин зазначив, що загалом підтримує окремо весь законопроект без цієї правки і цю правку у відриві від нього, але через порушення регламенту не зможе підтримувати їх разом.
У підсумку, після обговорення однієї правки протягом 40 хвилин – понад 20 попередніх правок комітет пройшов за годину і 45 хвилин – її таки вдалося протягнути. Семеро присутніх проголосували «за», троє – «проти», ще троє «утрималися». Як наслідок, при затвердженні порівняльної таблиці із правками підтримка законопроекту вже не була такою однозначною, як це було при підготовці його до першого читання.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що НАЗК розкритикувало законопроект Мін’юсту про судово-експертну діяльність.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
