Для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб’єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2940/20.
Обставини справи
Позивач звернулась до суду з позовом до територіального відділення АМК про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю та незаконністю рішення АМК. На переконання позивача, можливі ознаки схожості у формі деяких документів з конкурсних торгів суб`єктів господарювання не є достатнім доказом наявності попередньої змови та антиконкурентних узгоджених дій, наслідком яких стало спотворення та обмеження конкуренції.
Рішенням Господарського суду Харківської області, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено. Так, рішення судів попередніх інстанцій мотивовано обґрунтованістю висновків територіального відділення АМК, викладених у рішенні.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС зазначили, що для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб’єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкретного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
ВС наголосив, що змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» (Закон № 2210 ) змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усіє сукупності обставин і доказів, з’ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вирогідність і взаємозв’язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України.
Так, суди попередніх інстанцій, встановивши, що: учасниками торгів використовувалася одна точка доступу до мережі Інтернет (ІР-адреса); вчинялися синхронні дії учасників торгів під час подання тендерних пропозицій у торгах; подавалася цінова пропозиція, яка відрізнялася між собою лише на 0,01887 відсотка; подані документи мають нехарактерні схожості у зовнішньому оформленні, структурі, тестовому змісті; одним з учасників не здійснювалися дії для перемоги, - дослідивши та оцінивши всі зібрані обставини у справі та доводи сторін у справі, зробили неспростований доводами скаржника висновок про відсутність підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
Суд касаційної інстанції не вбачає неправильного застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився стосовно права на обов’язкову частку у спадковому майні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
