Розвиток інформаційних технологій поступово відображається і на судовій практиці.
9 вересня 2021 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення по справі № 910/1801/21, що стосується послуг блогерів для просування продукту.
У ході судового розгляду з’ясувалося, що загалом у правовідносинах брало участь три особи, а події розгорталися таким чином.
ФОП Синиця Вероніка Миколаївна (замовник контенту) і ФОП Черкашина Алевтина Миколаївна (виконавець-блогер) уклали договір про надання рекламних послуг. За цим договором блогерка зобов`язалась розмістити в особистому профілі в соціальній мережі Instagram (@diva_olivka) контент про проведення розіграшу подарунків, а замовник, у свою чергу, мала сплатити за це. @diva_olivka отримала аванс 250 тис. грн і мала б залучити щонайменше 50 тис. фоловерів на соціальну сторінку замовника. Однак вона не впоралась зі своїми зобов’язаннями: під кінець розіграшу сторінка мала лише 22 886 підписників.
Позивач вимагала 1 250 000 грн заборгованості через «неналежне виконання взятих на себе зобов`язань з надання послуг». З цих грошей штрафні санкції склали 250 тис. грн, ще 700 тис. грн упущеної вигоди, 250 тис. грн матеріальних збитків та 50 тис. грн моральної шкоди.
У своє виправдання Черкашина зазначила, що «особи самостійно здійснюють підписку на відповідні (резервні) профілі/акаунти, а вона не є відповідальною за волевиявлення та дії інших осіб».
Суд погодився з цим твердженням, однак прийняв рішення частково задовольнити позов, посилаючись до ст. 629 ЦК України, яка передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, оскільки блогерка підписала договір, чим взяла на себе відповідні зобов`язання, вона повинна була належним чином виконати умови договору. Зважаючи, що між сторонами був укладений договір з конкретною кількістю підписників, чого не було досягнуто, 9 вересня 2021 року суд постановив стягнути з Черкашиної Алевтини Миколаївни штраф у розмірі 250 тис. грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 750 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача на свою користь 700 тис. грн упущеної вигоди, 250 тис. грн матеріальних збитків та 50 тис. грн моральної шкоди судом встановлено таке.
Тут і з’являється третя особа. Між ФОП Синицею Веронікою Миколаївною (виконавець) та ФОП Чучун Веронікою Сергіївною (замовник) раніше вже було укладено інший договір про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати (власними або залученими силами) рекламні послуги з метою привернення додаткової уваги користувачів Instagram до відповідних профілів/акаунтів, а замовник зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх. Загальна вартість послуг, що визначені даним додатком, склала 700 тис. грн, а якщо кількість підписників на відповідних (резервних) профілях/акаунтах виявиться меншою ніж 30 000, виконавець повинен сплатити замовнику штраф у розмірі 250 тис. грн. У ході справи виконавець зобов`язався здійснити збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти в кількості від 50 000 до 55 000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт і залучити до надання послуг Черкашину Алевтину Миколаївну. Тобто за цим договором Черкашина не є стороною, а отже і відповідальність вона не несе. В результаті ФОП Синиця Вероніка Миколаївна сама перерахувала на рахунок ФОП Чучун Вероніки Сергіївни штраф у розмірі 250 тис. грн.
Крім цього, судом встановлено, що позивачем не доведено всіх необхідних складових цивільного правопорушення, наявність яких є необхідною для стягнення збитків від упущеної вигоди, а в матеріалах справи відсутні докази, що замовник самостійно замовив рекламні послуги щодо даного розіграшу, відтак, не здійснив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх.
Отже, позивачем не доведено розмір упущеної вигоди (700 тис. грн), оскільки не враховано витрати на надання вказаних послуг. Так само і не доведено підстав для стягнення збитків у розмірі 250 тис. грн, оскільки добровільна сплата вказаної суми ФОП Чучун Вероніці Сергіївни не є підставою для стягнення цієї ж суми з відповідача.
Тепер щодо вимоги про стягнення з відповідача 50 000 грн моральної шкоди, яка, на думку позивача, полягала у погіршенні ділової репутації. Судом встановлено, що позивач не надав належних доказів, які б свідчили про погіршення внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором її ділової репутації або втрат майбутніх співпраць з блогерами, контрагентами та іншими особами. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 50 тис. грн моральної шкоди не підтверджена належними та допустимими доказами, відтак, не підлягає задоволенню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.
