Депутати від «Слуги народу» зареєстрували проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій № 6352 від 26.11.2021.
Його передали в Комітет з питань економічного розвитку.
Каталізатором для внесення законопроекту слугувала історія з одним із поштових операторів, якому нарахували штраф у сотні мільйонів гривень.
Законопроект вносить зміни до Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: знижує розмір штрафів для суб’єктів господарювання.
Сьогодні діючий Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає відповідальність за створення перешкод службовим особам Держпродспоживслужби у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць.
Законопроектом пропонується зменшити зазначений штраф до розміру від 0,1 % до 5 %.
Крім того, депутати пропонують встановити судовий контроль за виконанням законодавства про захист прав споживачів.
Ініціатор законопроекту народний депутат Галина Янченко називає три ключові проблеми, які покликаний вирішити законопроект:
- у Держпродспоживслужби є можливість накладати штраф не у фіксованих певних одиницях, а як відсоток від обороту. Тобто, на компанію можуть накласти штраф від 1 до 10 відсотків від обороту компанії за попередній місяць.
- Високий корупційний ризик, оскільки чиновник на власний розсуд визначає розмір штрафу: чи це буде 1 відсоток, чи це буде 10 відсотків.
- Неможливість швидкого оскарження рішення Держпродспоживслужби.
«У результаті великі компанії і маленькі компанії, у великих компаній є більше для цього можливостей, ідуть скаржитися не в суд, як би мало бути в цивілізованій європейській країні, а ідуть скаржитися в Facebook. Ми звичайно всі знаємо, що Facebook в нашій країні буває подекуди дуже ефективним, але на мою точку зору, в цивілізованій країні так бути не повинно. Водночас ми розуміємо, що інколи це єдиний вихід, враховуючи те, що штраф або протокол, які виписує Держпродспоживслужба є виконавчим документом, тобто він одразу іде в роботу, і передавши такий протокол, штраф, особливо до приватного виконавця, який зацікавлений оперативно отримати це стягнення, ми можемо зіштовхнутися з проблемою, коли можуть бути заблоковані рахунки, можуть бути списані великі суми з рахунків компаній. У деяких випадках це може призвести до зупинки компаній, аж до початку банкрутства», - пояснила Галина Янченко.
Штрафи будуть нараховуватися залежно від ступеня ризику.
- Малий ступень ризику (від 0,1 % до 0,5 %).
- Середній ступень ризику (від 1 № до 2 %).
- Високий ступень ризику (від 3% до 5%).
Ступень ризику хочуть чітко встановлювати законом. Коефіцієнт ризикованості компанії визначається Постановою Кабінету Міністрів.
Після винесення Постанови Держпродспоживслужби у компанії, до якої застосовується санкція, буде 15 днів для того, щоб самостійно сплатити штраф.
Якщо штраф самостійно сплачений не буде, відповідна постанова передається в суд зі зверненням Держпродспоживслужби і уже суд ухвалює рішення.
Якщо компанія не погоджується з такою постановою, то вона має можливість її оскаржити.
Також, мобінг може стати підставою для розірвання трудового договору та виплати вихідної допомоги.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
