Оскільки смерть племінниці була зареєстрована як смерть невідомої особи та у позивача були відсутні достовірні відомості про смерть племінниці, а тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 645/7452/19.
Обставини справи
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки до 17 жовтня 2019 року смерть особи була зареєстрована як смерть невідомої особи та до цього часу у позивача були відсутні достовірні відомості про смерть племінниці, отже позивач не могла з`явитись до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, що є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами.
Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій враховуючи таке.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця об`єктивних перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтовано виходив з того, що позивач з поважних причин у визначений законом шестимісячний строк після смерті племінниці не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки до 17 жовтня 2019 року смерть племінниці була зареєстрована як смерть невідомої особи та у позивача були відсутні достовірні відомості про смерть племінниці, а тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає дискреційне повноваження.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
