Економічний паспорт: чому проект закону обмежує права дітей

17:35, 7 февраля 2022
Також Головне науково-експертне управління звернуло увагу на проблему накопичення коштів: бюджетний дефіцит хронічний.
Економічний паспорт: чому проект закону обмежує права дітей
Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Facebook и Telegram.

8-го лютого Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглядатиме законопроєкт №6394 «Про економічний паспорт».

Метою проекту є створення Фонду, який буде накопичувати державні внески, що здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України. Вони ж надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

«Виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на навчання, купівлю власного житла, лікування тяжких захворювань або за наявності критичних станів здоров’я, які підтверджені в установленому порядку, у будь-який час до досягнення 18 років», - йдеться у пояснювальній записці.

Комітет  з питань фінансів, податкової та митної політики вже рекомендував Раді ухвалити в першому читанні цей проект.

Натомість 18-го січня 2022 року Головне науково-експертне управління надало свої висновки щодо цього законопроекту.

В Україні немає «надлишкових» ресурсів, а бюджетний дефіцит хронічний

Управління звернуло увагу, що Фонд має ознаки притаманні фондам заощаджень суверенного багатства або суверенним фондам.

«Зазначимо, що такі суверенні  фонди  створюються, як правило,  у державах з великою часткою добувної промисловості, у першу чергу, нафтової та газової, які мають «надлишкові» ресурси, яких на даний час у Україні немає», - зазначено у документі.

Також згадано, що такі фонди створюються переважно у тих державах, які  мають профіцит бюджету та невеликий міжнародний борг або його відсутність.

Окрім того, у висновках йдеться про проблему не зовсім успішну діяльність фондів в умовах економічної кризи. Зокрема, через пандемію  COVID-19.

«В Україні ж бюджетний дефіцит є хронічним, а державний борг значним», - зауважило Управління.

Деякі моменти у законопроекті не відповідають положенням Конституції

Згідно до законопроекту,  учасником Фонду є «громадянин України, народжений з 1 січня 2019 року, який має право на отримання виплати, передбаченої цим Законом».

Головне науково-експертне управління зазначило, що вказане положення не узгоджується з ч. 2 ст. 24 Конституції України.

Згідно до цього положення конституції, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, оскільки ним обмежуються права громадян, зокрема, дітей, народжених до 01.01.2019.

Також цей законопроєкт передбачає, що «Фонд» формується за рахунок державних внесків, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. А вони вже надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Управління звернуло увагу, шо  що згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України надра є об’єктами  власності Українського народу, яким згідно з її преамбулою є громадяни України всіх національностей.

«Отже, рентна плата за користування надрами має використовуватися для забезпечення добробуту всіх громадян України, а не лише окремих їх категорій», - зазначено у документі.    

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є проблеми із законопроектом про економічний паспорт.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у FacebookViber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма объяснил, отменят ли в Украине оборот наличных денег и что для этого нужно
Ростислав Шурма объяснил, отменят ли в Украине оборот наличных денег и что для этого нужно
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Кожем'якін
    Андрій Кожем'якін
    голова Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту
  • Ольга Талалай
    Ольга Талалай
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Тетяна Малашенкова
    Тетяна Малашенкова
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді