Вопрос о возврате искового заявления в связи с тем, что истец не устранил его недостатков, должен решать коллегиальный состав Кассационного административного суда Верховного Суда, определенный по результатам автоматизированного распределения дела. Такой вывод сделала Большая Палата Верховного Суда в постановлении от 19 октября 2023 г. по делу №990/83/23.
Также БП ВС отметила, что информация из Единого государственного реестра судебных решений подтверждает отсутствие единой практики среди судей Кассационного административного суда в составе Верховного Суда как суда первой инстанции относительно состава суда, который должен решать вопрос о возвращении искового заявления в связи с неустранением его недостатков.
Обставини справи
5 травня 2023 року Одеський міський голова Геннадій Труханов звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 30 березня 2023 року №80/0/15-23 «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я. Ф. , Разюк Г. П., Діброви Г. І. та зборів суддів Південно-західного апеляційного господарського суду».
Ухвалою судді КАС ВС від 9 травня 2023 року позовну заяву Одеського міського голови залишено без руху з підстави ненаведенням в ній обґрунтування наявності в позивача права на звернення до суду із цим позовом, оскільки відповідно до ч. 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України, також зазначалось, що згідно зі статтею 18-1 Закону від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Позивач надіслав КАС ВС заяву про усунення недоліків позовної заяви з наведенням обґрунтування наявності в позивача права на звернення до суду із цим позовом та позовну заяву в новій редакції.
Ухвалою судді КАС ВС позовну заяву повернуто, оскільки останнім не виконано вимог ухвали суду та не усунуто недоліків позову.
Представник Одеського міського голови подав апеляційну скаргу. Зазначив, що позивач навів достатнє та детальне обґрунтування звернення з позовом до суду для реалізації його повноважень і забезпечення функцій місцевого самоврядування, захищаючи свої права та інтереси, порушені та оскаржувані спірним рішенням ВРП.
На думку апелянта, КАС ВС не врахував, що посадова особа місцевого самоврядування не може бути позбавлена права на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, у якому неодноразово згадується його прізвище та посада, з констатацією вчинення цією посадовою особою порушень закону та висновків про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя у зв`язку із цим, що може тягнути передбачену законом відповідальність.
Що вирішила Велика Палата
Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга Геннадія Труханова підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.
Як зазначає ВП ВС, перед тим, як оцінювати доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, треба з`ясувати, чи не існують процесуальні порушення, які унеможливлюють здійснення апеляційного перегляду.
Предметом апеляційного оскарження в цій справі є ухвала, якою суд повернув позовну заяву у зв`язку з неусуненням недоліків позову. Ухвалу постановив суддя одноособово.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позову, виходив з того, що позивачем не виконані вимоги пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС, не зазначено обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не вказано випадки, визначені Конституцією та законами України для звернення до адміністративного суду із цим позовом, у зв`язку із чим суддя дійшла висновку, що Одеським міським головою не були усунуті недоліки позовної заяви у визначний судом строк.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини п`ятої цієї самої статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене висновується, що за загальним правилом повернення без розгляду позовної заяви та доданих до неї документів здійснює суддя суду першої інстанції, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у разі, коли позивач не усуне недоліків цієї заяви.
Частиною шостою статті 169 КАС визначено, що про повернення позовної заяви ухвалу постановляє [саме] суд.
У рамках обставин цієї справи судом першої інстанції в силу статті 266 КАС є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Згідно із частиною шостою статті 33 КАС адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів.
Інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджує відсутність єдиної практики серед суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції стосовно складу суду, який має вирішувати питання про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків.
Так, деякі судді постановляли ухвали про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків колегією у складі п`яти суддів, тоді як інші – у складі судді-доповідача (в одноособовому складі).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що неоднакове тлумачення відповідних приписів КАС могло залишати в судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції інтерпретаційні сумніви щодо складу суду, який повноважний повернути позовну заяву у зв`язку з неусуненням її недоліків. З огляду на вказане означена відмінність у практиці застосування наведених положень КАС сама по собі не є підтвердженням умисного чи внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо складу суду.
Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» одним із завдань Великої Палати Верховного Суду є забезпечення однакового застосування суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції норм процесуального права, що визначають склад суду, який має вирішувати питання про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків. Тому Велика Палата Верховного Суду в цій постанові усунула відповідні інтерпретаційні сумніви, що могли ще певний час залишатися.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що за результатами розгляду адміністративних справ вона формулювала висновки щодо належного складу суду для вирішення питань про повернення позовної заяви.
Зокрема, 25 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 9901/588/19 за позовом фізичної особи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування її рішень. Предметом апеляційного оскарження була ухвала Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, постановлена колегією у складі п`яти суддів, про повернення позовної заяви через те, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі про залишення її без руху.
У відповідь на доводи апеляційної скарги стосовно складу суду, який мав вирішувати означене питання, Велика Палата Верховного Суду вказала, що закон передбачає колегіальний розгляд складних справ і перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що згідно із частинами третьою та четвертою статті 123 КАС саме суд у колегіальному складі (у разі розгляду справи колегією суддів відповідно до статті 33 КАС) має право залишити позовну заяву без розгляду у випадках, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявить після відкриття провадження у справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, суд визнає неповажними, а також якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений ним в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і не знайде інших підстав для визнання причин такого пропуску поважними.
Тому, якщо питання про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням позивачем її недоліків вирішив визначений за результатами автоматизованого розподілу справи колегіальний склад суду, то таке вирішення не можна вважати розглядом справи неповноважним складом суду.
На підтвердження цього, зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду як суд першої інстанції ухвалами від 11 березня 2020року в справі № 9901/39/20, від 21 червня 2023 року у справі № 990/114/23 повернув позовні заяви, оскільки позивачі не усунули недоліків позовної заяви у встановлений судом строк колегіальним складом суду.
Відповідно до частини третьої статті 18 цього Кодексу визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Як убачається з матеріалів справи, за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 травня 2023 року в цій справі визначено такий склад суду: Юрченко В. П. - головуюча суддя, Бившева Л. І., Гончарова І. А., Ханова Р. Ф., Олендер І. Я.
Отже, в розумінні наведених вище норм та частини шостої статті 169 КАС вирішення питання про повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліків, мав би вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи.
Подібний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у своїх рішеннях раніше, зокрема, у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 9901/588/19 (провадження № 11-47заі20). Підстав для того, щоб не зважати чи ігнорувати такі висновки, нема.
Правильність такого висновку зауважується через системний аналіз норм КАС, зокрема правил його статей 32 та 33, якими врегульовано здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів. Із цього аналізу випливає, що законодавець запровадив колегіальний розгляд складних справ та перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду таких справ.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм процесуального права дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви одноособово, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.
Отже, оскаржувана ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
