Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», Комитет Верховной Рады по вопросам правоохранительной деятельности в конце прошлой рабочей недели собрался дважды по законопроекту 10060 об усилении независимости Специализированной антикоррупционной прокуратуры (САП), который был внесен по требованию международных партнеров в сентябре Кабмином за подписью министра Дениса Малюськи. К нему были представлены альтернативные проекты.
Итак, сначала Комитет решил воспользоваться правом разработать по собственной инициативе доработанный законопроект по этому вопросу «об усовершенствовании положений законодательства о деятельности Специализированной антикоррупционной прокуратуры» и именно его вынести на рассмотрение парламента.
Однако такое решение Комитета не понравилось общественным активистам и некоторым членам Комитета ВР по вопросам антикоррупционной политики.
Зокрема, перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин («Голос») зазначив, що «правоохоронний комітет парламенту на чолі з Сергієм Іонушасом сприйняв завдання щодо гарантування незалежності САП по-своєму і ухвалив рішення ще більше узалежнити орган».
«Замість урядового законопроекту №10060 та альтернативних від депутатів, правоохоронний комітет розробив і проголосував за власний законопроект із позначкою «д». Тексту законопроекту ви зараз не знайдете — він ніде не зареєстрований і не оприлюднений, тому за що саме голосував комітет — невідомо ні нам, ні навіть деяким членам самого комітету.
Тепер щодо озвучених на комітеті норм, які погіршують становище САП:
- дозвіл народним депутатам, суддям і прокурорам, підслідним САП, брати участь у конкурсному відборі керівника САП;
- у разі «запізнення» міжнародних партнерів зі списком номінантів у конкурсну комісію з відбору керівника САП, конкурсна комісія може працювати і без них;
- щорічне звітування керівника САП перед парламентом, у результаті чого парламент може визнати роботу органу незадовільною і призначити позачерговий аудит діяльності. Враховуючи кількість справ НАБУ і САП проти народних депутатів, очевидно, яку оцінку вони дадуть роботі органу.
Виглядає, що правоохоронний комітет свідомо вирішив саботувати виконання вимоги МВФ щодо незалежності САП.
Провал цієї вимоги означатиме нуль гривень від МВФ в український бюджет вже наступного року», - попередив Юрчишин.
Вже незабаром у «правоохоронному» Комітеті передумали та рекомендували прийняти в першому читанні саме «кабмінівський» текст.
«Магія: Комітет з правоохоронної діяльності щойно зібрався вдруге за день, «передумав» щодо Дшки (тобто, доопрацьованого законопроекту – прим. ред.) і рекомендував до першого читання урядовий законопроект по САП № 10060.
Чому? Бо варто подякувати Президенту за принципову позицію щодо виконання наших зобовʼязань перед міжнародними партнерами.
В урядовому законопроекті є що допрацьовувати до другого читання – зокрема, я точно подаватиму поправки щодо скасування «правок Лозового», - зазначила голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна («Слуга народу»).
Таким чином, обидва депутати – і Радіна, і Юрчишин повідомили, що між двома читаннями до урядового законопроекту про САП будуть внесені правки стосовно скасування «правок Лозового» та «низку інших потрібних процесуальних змін».
Тобто, законопроект №10100 про скасування «правок Лозового» планують частково чи повністю інтегрувати до законопроекту про САП, аби дещо спростити задачу.
Окремо від Офісу Генпрокурора
Отже, за законопроектом Кабміну, який схвалюється Анастасією Радіною «як відправна точка», передбачене виведення САП зі структури Офісу Генерального прокурора та реорганізація її в окремий орган прокуратури зі статусом окремої юридичної особи.
Так, у КПК окремо встановлюється, що керівником органу прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для прокурорів САП).
У законі «Про державну таємницю» передбачено, що керівнику САП надається доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності. Тобто, він прирівнюється до Генерального прокурора чи голови СБУ.
Прибирається норма про те, що САП утворюється в Офісі Генерального прокурора на правах самостійного структурного підрозділу.
Натомість у законі про прокуратуру встановлюється, що утворення САП здійснюється Генпрокурором, а визначення структури і штату САП здійснюються самим керівником САП. Нагадаємо, за чинною нормою визначення структури і штату САП здійснюються Генпрокурором за погодженням з Директором НАБУ.
Згідно законопроекту САП є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Також, якщо зараз передбачено, що САП розташовується у службових приміщеннях НАБУ або у службових приміщеннях Офісу Генпрокурора (обласної чи окружної прокуратури), які розташовані окремо від інших службових приміщень Офісу Генпрокурора, то згідно проекту САП розташовується у службових приміщеннях, які повинні бути розташовані окремо від інших службових приміщень Офісу Генпрокурора (обласної чи окружної прокуратури).
Крім того, у САП вводиться окрема канцелярія.
Так, згідно проекту в апараті САП утворюється канцелярія з метою забезпечення документообігу (в тому числі електронного документообігу), відокремленого від Офісу Генерального прокурора, відділ режимно-секретної роботи, підрозділ управління персоналом та інші підрозділи. Вказані підрозділи апарату підпорядковуються керівнику САП.
Прийняття на роботу, звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також умови оплати праці працівників підрозділів апарату САП (державних службовців, службовців, інших працівників) вирішується керівником САП.
Організація діяльності САП визначається наказами керівника САП, які є обов’язковими до виконання прокурорами та іншими працівниками САП.
Статус та кількість прокурорів САП
Особа Генерального прокурора прибирається з суб’єктів призначення членів конкурсної комісії, яка проводить конкурс на нових прокурорів САП.
Встановлюється, що прокурор САП без його згоди не може бути переведений.
Загальна чисельність працівників САП складатиме 15% від встановленої законом граничної чисельності центрального та територіальних управлінь НАБУ.
Визначається, що прокурором органу прокуратури є зокрема керівник підрозділу САП, заступник керівника підрозділу САП і прокурор САП.
Зарплата у САП
Кабмін пропонує, аби фінансування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалося згідно з кошторисами, затвердженими керівником САП.
Якщо зараз передбачено, що посадовий оклад прокурора САП не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління НАБУ, що здійснює досудове розслідування, то у законопроекті Уряду є чітка прив’язка до прожиткового мінімуму.
Нагадаємо, що закон про Дербюджет на 2024 рік не передбачає «заморожування» прожиткового мінімімум для розрахунку посадових окладів працівників НАБУ, на відміну від прокурорів, для яких прожитковий мінімум (ПМ) буде складати знов 1600 грн.
«Загальний» прожитковий мінімум для працездатних осіб складатиме 3028 грн.
За законопроектом у керівника САП посадовий оклад складатиме 75 ПМ. Тобто, якщо рахувати його розмір з урахуванням «загального» прожиткового мінімуму, то в абсолютних цифрах «голий» посадовий оклад керівника САП буде 227 100 грн (75*3028).
Посадовий оклад заступника керівника САП буде 60 ПМ; керівника підрозділу – 45; заступника керівника підрозділу – 42; прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – 40.
Отже, прокурор САП у разі «незаморожування» ПМ для розрахунку його окладу зможе отримати оклад у 121 120 грн.
Державні службовці САП отримуватимуть посадовий оклад у сумі, що дорівнює 4 розмірам посадового окладу, встановленого Урядом для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади.
Хто буде відбирати керівника САП
Стосовно конкурсної комісії, яка здійснює відбір майбутнього керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, то принцип її формування також змінюється.
За чинним законом організація та проведення конкурсу на керівні посади у САП здійснюються конкурсною комісією, до складу якої входять 4 особи, визначені Радою прокурорів і 7 осіб, визначених Верховною Радою.
Нагадаємо, що до складу комісії, яка відбирала керівника САП Олександра Клименка входили чотири особи, визначені Радою прокурорів: Роман Куйбіда, Нона Цоцоріа, Драго Кос, Томас Файерстоун, а також сім осіб, визначених Верховною Радою: Катерина Коваль, Олена Бусол, Андрій Гуджал, В’ячеслав Навроцький, Богдан Романюк, Євген Соболь та Олексій Дрозд (який взяв самовідвід).
Відповідно до законопроекту пропонується, аби до конкурсної комісії входили:
1) 3 особи, визначені визначені Генпрокурором на підставі пропозицій Ради прокурорів;
2) 3 особи, визначені Генпрокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції протягом останніх 3 років.
При цьому рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 4 членів конкурсної комісії, у тому числі не менше 2 членів конкурсної комісії, визначених на підставі пропозицій «міжнародників».
А якщо при проведенні повторних голосувань рішення не прийнято протягом 24 годин з моменту першого голосування, вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало не менше 3 членів конкурсної комісії, у тому числі не менше 2 іноземних членів.
Ця конкурсна комісія відбиратиме дві кандидатури на посаду керівника САП і подаватиме їх на розгляд Генерального прокурора, який зобов’язаний протягом трьох днів призначити одного з відібраних.
Фінансування діяльності конкурсної комісії та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.
Окрема конкурсна комісія буде діяти для відбору керівника підрозділу САП і заступника керівника підрозділу САП. До такої конкурсної комісії будуть входити 6 осіб, які визначені керівником САП (половину з них він буде визначати за пропозицією «міжнародників»).
Зовнішня оцінка ефективності САП
Також законопроект передбачає, що кожні два роки, але не частіше двох разів упродовж строку повноважень керівника САП, проводиться зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності САП.
Оцінку проводить Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) у складі трьох осіб, які призначаються на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.
Підставою для звільнення керівника САП є наявність висновку Комісії з проведення оцінки про неефективність діяльності САП та неналежне виконання обов’язків керівником САП.
Окремий дисциплінарний орган
Крім того, для САП буде окремий дисциплінарний орган, а не Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП).
Він буде мати назву Спеціалізована дисциплінарна комісія прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і вирішуватиме питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів САП, переведення та звільнення таких прокурорів з посади (в тому числі з адміністративної посади).
До складу Спеціалізованої дисциплінарної комісії пропонують ввести 6 осіб, визначених Генпрокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.
Якщо Генпрокурор не призначить склад Спеціалізованої дисциплінарної комісії у строк, комісія формується автоматично у складі перших 6 осіб із списку, запропонованого міжнародними та іноземними організаціями. Такі особи вважаються членами Спеціалізованої дисциплінарної комісії та не потребують додаткового затвердження чи призначення.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
