Как известно, постановление Кабмина №560 предусматривает особый порядок обращения в ТЦК за предоставлением отсрочки военнообязанными, осуществляющими уход за больной женой, ребенком или родителями, родителями с инвалидностью I или II группы и другими лицами, указанными в пунктах 9, 13, 14 ч. 1 статьи 23 Закона «О мобилизационной подготовке и мобилизации», которые не имеют права на назначение компенсации (помощи, надбавки) по уходу за ними.
Так, постановление №560 определяет, что лицо обращается в ТЦК с заявлением в бумажной или электронной форме, «в частности, в случае технической реализации средствами электронного кабинета призывника, военнообязанного, резервиста», к которому прилагается письменное заявление лица, нуждающегося в уходе или постоянного ухода, произвольной формы с указанием регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика, о подтверждении отсутствия других лиц, не военнообязанных и в соответствии с законом обязаны ее содержать (супруг, трудоспособные дети), или других трудоспособных членов семьи, которые обязаны и могут осуществлять постоянный уход.
ТЦК перевіряє перебування такого військовозобов’язаного на військовому обліку, родинні зв’язки військовозобов’язаної особи та особи, яка потребує догляду (постійного догляду), наявність інших зареєстрованих/задекларованих осіб за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка потребує догляду, з використанням відомостей Державного електронного реєстру військовозобов’язаних України, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну. Матеріали за результатами перевірки надсилаються керівнику виконавчого органу місцевого самоврядування за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов’язаного, який здійснює догляд.
У разі виявлення невідповідності наведених у заяві військовозобов’язаного даних або непідтвердження факту встановлення здійснення ним догляду (постійного догляду) комісією заява не розглядається.
Для встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов’язаний, який здійснює догляд (постійний догляд), звертається із заявою на ім’я керівника виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого чи зареєстрованого місця проживання.
Розгляд заяви здійснює комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), рішення про утворення якої приймається керівником виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого чи зареєстрованого місця проживання військовозобов’язаного.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше п’яти осіб.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) з урахуванням наданих ТЦК матеріалів складає акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов’язаним до ТЦК для отримання відстрочки.
Рішення суду, яким встановлено юридичний факт здійснення догляду за батьками з інвалідністю, у переліку документів, які вказані у додатках до постанови №560 для отримання відстрочки доглядачами, відсутнє (в кінці матеріалу наводимо таблицю необхідних документів). Однак, як свідчить судова практика, деякі чоловіки звертаються саме до суду для підтвердження цього факту.
До прикладу, 30 травня 2024 року вже з урахуванням норм нового закону про посилення мобілізації таку справу №626/1764/24 розглянув Красноградський районний суд Харківської області.
У цій справі чоловік звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме зайняття ним постійним доглядом за своїм хворим батьком, який є інвалідом ІІ групи та який через наявність порушення функцій організму та невиліковні хвороби не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись, потребує постійного догляду на непрофесійній основі від фізичної особи на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.
В обґрунтування заяви надав відповідний висновок ЛКК, посвідчення батька про ІІ групу інвалідності. Так як, він та батько проживають однією сім`єю, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки, він здійснює постійний за ним догляд на непрофесійній основі за місцем його проживання, у зв`язку із чим він запропоновував йому в нотаріальному порядку укласти з ним договір здійснення постійного догляду. Його батько уклав з ним 18.04.2024 такий договір, і він був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом.
Крім того його мати відповідно до довідки сімейного лікаря, як інвалід ІІІ групи, за станом здоров`я не може доглядати за хворим чоловіком. Як зазначив заявник, встановлення факту постійного ним догляду за своїм хворим батьком, має для нього юридичне значення та дозволить отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Іншим чином встановити даний факт можливості не має.
Позиція суду
Актом обстеження сім`ї відділу соціального захисту населення Красноградської міської ради Харківської області від 4.03.2024 року встановлено, що чоловік проживає разом з батьком та щоденно надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Батько уклав із заявником 18.04.2024 року Договір здійснення постійного догляду за особою, яка його потребує, у відповідності до якого чоловік зобов`язався безоплатно здійснювати за батьком постійний догляд на непрофесійній основі, оскільки він потребує такого догляду на підставі висновку ЛКК від 20.02.2024 року про наявність порушення функцій організму. Крім того мати заявника відповідно до довідки сімейного лікаря, як інвалід ІІІ групи, за станом здоров`я не може доглядати за хворим чоловіком, інвалідом ІІ групи.
Таким чином підтверджується, що чоловік здійснює постійний догляд вдома на непрофесійній основі за хворим батьком, а іншим чином встановити даний факт можливості не має. Отже, встановлення факту постійного догляду має юридичне значення.
Як зазначив суд, Законом від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.
Таким чином, законодавець визначив у п. 9 ч. 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону від 11 квітня 2024 року № 3633-IX), гарантований соціальний захист хворих батьків, які за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числі членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Наказом Міністерства соціальної політики №429 від 23.06.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 9.07.2020 року за №643/34926, затверджено класифікатор соціальних послуг, у відповідності до якого постійний догляд вдома за місцем проживання отримувача соціальної послуги надається особам з тяжкими формами захворювання шляхом допомоги в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо).
Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. ( ч. 2 ст. 3 СК України).
Суд також враховує, що законом не визначено іншого порядку встановлення факту постійного догляду за рідним батьком, який є інвалідом ІІ групи та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я є невиліковно хворим, не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись, потребує постійного догляду, для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто, відсутній державний або інший орган, який уповноважений посвідчувати такий факт.
Отже, встановлення факту постійного догляду заявником за своїм хворим батьком, має для нього юридичне значення та дозволить отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив суд.
Таким чином, наявність родинного споріднення заявника та батька, спільне з ним проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав і обов`язків, здійснення заявником постійного за батьком догляду за місцем його проживання, є достатніми доказами про зайняття чоловіком постійним доглядом за хворим батьком, оскільки через порушення функцій організму він є невиліковно хворим, не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись, і за висновком ЛКК потребує догляду вдома на непрофесійній основі.
Враховуючи вищевикладені обставини та досліджені судом докази, суд вважає встановленим факт зайняття постійним доглядом чоловіком за своїм хворим батьком, який є інвалідом ІІ групи.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
