Верховная Рада готовится рассмотреть законопроекты об основах создания в Украине нового высшего специализированного суда, одной из основных задач которого будет рассматривать споры по результатам конкурсов на руководителей Национального антикоррупционного бюро, Специализированной антикоррупционной прокуратуры и Национального агентства по предотвращению коррупции. Также туда будут оспариваться результаты конкурса на главу АРМА, решения по аудиту НАБУ и акты Квалификационно-дисциплинарной комиссии прокуроров (КДКП).
Напомним, что конкурсы на должности руководителей НАБУ, САП и НАПК проводятся с решающим голосом международных экспертов. Соответственно отбирать судей в новый суд планируют с международными экспертами.
Впрочем, оба законопроекта – как проект 12206, который зарегистрировал заместитель председателя фракции «Слуга народа» Андрей Мотовиловец, так и альтернативный проект 12206-1, представленный за подписью министра юстиции Ольги Стефанишиной, предусматривают создание нового Экспертного совета для целей отбора судей нового спецсуда, половину состава которого будет отбирать Совет судей Украины. То есть, по тому же принципу, как отбирали Этический совет для проверки членов и кандидатов в Высший совет правосудия и Конкурсную комиссию по отбору членов ВККС.
Вместе с тем, в требованиях партнеров – в частности Международного валютного фонда, говорится, что отбирать судей нового суда должен Общественный совет международных экспертов (ГРМЕ), который на 100% состоит из иностранных экспертов. Напомним, недавно был подписан закон, продливший полномочия ГРМЕ в конкурсе на заполнение вакансий в Высшем антикоррупционном суде до весны 2026 года.
Таким образом, хотя в конкурсе на создание нового высшего спецсуда и предлагается дать достаточно весомую роль «международникам», однако это будет другой механизм, нежели применяемый для проверки кандидатов в ВАКС.
Що вимагає МВФ
Вперше публічно згадка про необхідність створення в Україні суду на зразок Вищого адміністративного суду з’явилася у «Плані реформ від Білого дому», надісланого заступником радника Білого дому Майком Пайлом на Координаційну платформу донорів.
Наразі, як раніше писала «Судово-юридична газета», в оновленому тексті Меморандуму з МВФ йдеться про те, що Україна для отримання подальшого фінансування до кінця грудня 2024 року повинна ухвалити закон про створення нового Вищого суду з публічних спорів (HPDC) для розгляду адміністративних справ проти національних державних органів. При цьому в Меморандумі йдеться про те, що відбирати суддів такого суду потрібно з тими ж процесами перевірки кандидатів, які використовуються для відбору суддів Антикорсуду.
Нагадаємо, що з 2018 року в процедурі відбору суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати задіяна Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ або ж PCIE), яка повністю складається з іноземних експертів.
Зі свого боку, Україна у Меморандумі з МВФ зобов’язується ухвалити закон про створення Вищого суду з публічних спорів з першою та апеляційною палатами, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (зокрема, НБУ, НАБУ, НАЗК) із суддями, які пройшли відповідну перевірку на професійну компетентність та доброчесність з вирішальним голосом незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
«Важливо, що модель ГРМЕ використовуватиметься для оцінки доброчесності кандидатів до Вищого суду з публічних спорів» - підкреслено у документах МВФ від жовтня 2024 року.
Зазначимо, що строк для прийняття закону був зміщений МВФ з липня 2024 року на кінець грудня. Відповідно до Плану уряду навесні і влітку Мінюстом готувався законопроект «Про Вищий адміністративний суд». Раніше ми писали, що його текст опинився у розпорядженні «Судово-юридичної газети». Це була перша версія законопроекту, яка так і не потрапила до Верховної Ради на реєстрацію. Відповідно до неї конкурс на посади суддів Вищого адміністративного суду мав проходити за правилами, що діють і для відбору суддів ВАКС. Фінальна частина конкурсу мала відбуватися за участю не тільки ВККС, але і за участю Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
Необхідність залучення «незалежних експертів» згадується і у рекомендаціях Єврокомісії на 2025 рік, але там не йдеться саме про ГРМЕ.
«У наступному році Україна має, зокрема відповідно до Ukraine Plan створити новий суд для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів за прозорою та заснованою на заслугах процедурою відбору суддів із залученням незалежних експертів» - зазначила Єврокомісія у своєму звіті щодо перспектив України.
У Плані Ukraine Facility, який оприлюднено на сайті уряду і про який згадує Єврокомісія, також безпосередньо не згадується саме ГРМЕ. Там йдеться про те, що у третьому кварталі 2025 року в Україні має бути «створено новий суд для розгляду адміністративних справ за участю державних органів, який складається з першої та апеляційної інстанцій, і суддів якого обирають після перевірки доброчесності та професіоналізму із залученням незалежних експертів».
Яку модель пропонують депутати та міністр юстиції
Отже, у законопроекті 12206 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо діяльності Вищого суду з публічно-правових спорів (ініціатори – народні депутати Андрій Мотовиловець, Павло Павліш) пропонується, що з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Вищого суду з публічно-правових спорів критерію доброчесності діє Експертна рада.
До складу Експертної ради входять:
- 3 особи, запропоновані Радою суддів України;
- 3 особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх 5 років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.
Експертна рада розпочинає роботу, за умови призначення щонайменше 4 членів Експертної ради, з яких 2 запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. Основною формою роботи Експертної ради є засідання, яке є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 4 члена.
Рішення Експертної ради є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж 4 члени Експертної ради.
Якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» Експертна рада не може ухвалити рішення, проводиться повторне голосування.
У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» під час повторного голосування голоси 3 членів Експертної ради, з яких принаймні 2 запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.
В свою чергу, в альтернативному законопроекті 12206-1 (ініціатор – Кабінет Міністрів України) також пропонується, що з метою сприяння ВККС у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Вищого спеціалізованого адміністративного суду критеріям доброчесності та професійної компетентності діє Експертна рада. Відповідно до цього законопроекту Уряду 12206-1 до складу Експертної ради входять:
- 3 особи, запропоновані Радою суддів України;
- 3 особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх 5 років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.
Експертна рада розпочинає роботу, за умови призначення щонайменше 4 членів Експертної ради, з яких 2 запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.
Основною формою роботи Експертної ради є засідання, яке є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 4 члена.
Рішення Експертної ради є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж 4 члени Експертної ради.
Якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» Експертна рада не може ухвалити рішення, проводиться повторне голосування.
У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» під час повторного голосування голоси 3 членів Експертної ради, з яких принаймні 2 запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.
Таким чином, порядок створення Експертної ради у цих двох альтернативних законопроектах є ідентичним, як і порядок ухвалення рішень та вага голосу міжнародних експертів. Обидва законопроекти не передбачають участі ГРМЕ у оцінці доброчесності кандидатів до нового вищого спецсуду.
Єдиний нюанс полягає у тому, що проект депутатів дає кандидатам шанс «подолати вето» Експертної ради на спільному засіданні з ВККС, а законопроект Мінюсту такого шансу не дає.
Так, проект, який вніс Андрій Мотовиловець, передбачає, що за ініціативою не менше 3 членів Експертної ради питання відповідності будь-якого кандидата на посаду судді Вищого суду з публічно-правових спорів критерію доброчесності розглядається на спеціальному спільному засіданні ВККС та Експертної ради.
Рішення щодо відповідності такого кандидата цьому критерію ухвалюється більшістю від спільного складу ВККС та Експертної ради, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів Експертної ради, з яких принаймні 2 запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі. Таке спеціальне спільне засідання проводиться не пізніше ніж на 45 день з дня оголошення результатів кваліфікаційного іспиту та передує затвердженню ВККС рейтингу кандидатів на посаду судді Вищого суду з публічно-правових спорів.
У свою чергу, законопроект Мінюсту передбачає, що у разі ухвалення рішення Експертною радою про невідповідність кандидата на посаду судді Вищого спеціалізованого адміністративного суду критеріям доброчесності та/або професійної компетентності ВККС приймає рішення про припинення участі кандидата у конкурсі.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
