Європейський суд з прав людини визначився з порядком обробки тисяч заяв від осіб, які подали скарги проти України або Росії, або проти обох країн у зв'язку з конфліктом на сході України. Про це з посиланням на секретаріат ЄСПЛ повідомляє ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».
Заяви містять твердження про тримання осіб під вартою тією чи іншою державою, про яку йде мова, самопроголошеними Донецькою і Луганською народними республіками, а також про знищення житла під час збройного конфлікту.
Ключове питання, яке необхідно вирішити в цих заявах, на думку ЄСПЛ, полягає в тому, чи Україна або Росія мають юрисдикцію відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (обов'язок поважати права людини).
На сьогоднішній день Суд планує вирішити це питання у відповідній міждержавній справі «Україна проти Росії (Східна Україна)» (заява № 8019/16), в якій уряд України подає різні скарги на уряд Російської Федерації.
Для того, щоб заощадити якомога більше часу у ЄСПЛ вирішили, що уряди країн будуть повідомлені про будь-які пов'язані з ними окремі заяви, які не будуть оголошені неприйнятними або вилучені з реєстру справ з самого початку, паралельно з міждержавною справою для надання зауважень. Після отримання зауважень урядів і заявників у відповідь Суд має намір зареєструвати відкладення кожної справи до прийняття рішення у міждержавній справі для того, щоб матеріали були повними і готовими для якнайшвидшого прийняття постанови або рішення.
Зараз у Страсбурзі знаходиться понад 4000 окремих заяв, які, очевидно, є пов'язані з подіями в Криму або військовими діями на сході України.
Суд оголосив одну справу, «Лісний та інші проти України та Росії» (заяви №5355 / 15, 44913/15 та 50853/15) неприйнятним у липні 2016 року. Вони стосувалося обстрілу та пошкодження будинків заявників на сході України, але Суд визнав, що заяви не були обґрунтованими. Наступні 1170 подібно необґрунтованих справ були відхилені у 2016 році.
Суд все ще розглядає заяви від родичів жертв падіння літака Малайзійської авіакомпанії MH17 в липні 2014 року («Іоппа проти України» та три інші заяви, № 73776/14 та «Aйлей та інші проти Росії», № 25714/16); справу військовослужбовця жіночої статі Військово-повітряних сил України, яку утримували збройні угрупування в східній Україні і Росія протягом майже двох років («Савченко проти Росії», № 50171/14); та скарги ув’язненого режисера Олега Сенцова («Сенцов проти Росії», №. 48881/14).
Зараз очікують рішення п’ять міждержавних заяв України проти Росії:
- «Україна проти Росії (VIII)» (заява № 55855/18) стосовно подій у Керченській протоці в листопаді 2018 року;
- «Україна проти Росії (VII)» (заява № 38334/18)
щодо передбачуваного політично мотивованого тримання під вартою та переслідування в судовому порядку громадян України за обвинуваченнями в скоєнні кримінального злочину;
- «Україна проти Росії (щодо Криму)» (заява № 20958/14);
- «Україна проти Росії (щодо Східної України)» (№ 8019/16);
- «Україна проти Росії (II)» (заява № 43800/14) щодо передбачуваного викрадення трьох груп дітей у Східній Україні та їх тимчасовий переїзд в Росію в трьох випадках між червнем і серпнем 2014 року.
Інша справа, «Україна проти Росії (III)» (№ 49537/14), була вилучена з реєстру справ після того, як уряд України повідомив, що не бажав продовжувати її.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Україна направила в Європейський суд з прав людини позов проти Росії через агресію на Азові в Керченській протоці і захоплення українських моряків.
Також ми писали, що позов буде розглядатися під час лютневого засідання суду. У підготовці звернення, за його словами, допомагала Українська Гельсінська спілка з прав людини.
