Вища рада правосуддя надіслала до парламенту консультативний висновок до законопроекту (реєстраційний №2314), який відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є обов’язковим до розгляду. Про це йдеться на сайті ВРП.
Текст рішення Вищої ради правосуддя №3094/0/15-19, ухваленого 21 листопада 2019 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (реєстраційний №2314), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Президентом України оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Законопроектом №2314 пропонується, зокрема, внести зміни до Господарського процесуального кодексу України (пункт 5 частини другої статті 287), Цивільного процесуального кодексу України (пункт 5 частини другої статті 389), Кодексу адміністративного судочинства України (пункт 5 частини четвертої статті 328), передбачивши як одну з підстав касаційного оскарження судових рішень неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права: «у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв’язку із розглядом такої справи» (далі — на підставі рішення у дисциплінарній справі).
Щодо суті запропонованих законопроектом №2314 підстав касаційного оскарження Вища рада правосуддя вважає, що такі зміни не відповідають законодавству України та міжнародним стандартам у сфері судочинства.
Зокрема, ВРП у висновку вказує, що визначення такої підстави касаційного оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, як рішення у дисциплінарній справі, є порушенням принципу верховенства права, зокрема принципу правової визначеності та «якості закону».
Принцип правової (юридичної) визначеності відіграє надважливе значення у формуванні та функціонуванні системи права демократичної держави. Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, що полягає в такому.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» тощо).
Разом із тим законопроектом № 2314 передбачається встановити спеціальний строк на оскарження із зазначеної підстави — 30 днів з дня ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, відповідного рішення. Це, як наслідок, може призвести до подвійного касаційного оскарження – протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а згодом протягом тридцяти днів з дня ухвалення відповідного рішення у дисциплінарній справі.
Водночас відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Отже, запропоновані законопроектом №2314 положення дадуть змогу значно збільшити строки оскарження судових рішень у касаційному порядку із зазначеної підстави, що, у свою чергу, є порушенням принципу правової визначеності.
Крім того, Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу на підставі рішення дисциплінарного органу, фактично буде надавати оцінку рішенню Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя або рішенню Вищої ради правосуддя.
Вказане суперечить вимогам законодавства, оскільки порядок та підстави оскарження рішень Вищої ради правосуддя та її органів вже визначені як Законом України «Про Вищу раду правосуддя», так і Кодексом адміністративного судочинства України.
При цьому законопроект № 2314 не визначає механізму перегляду судового рішення, яке було переглянуто в касаційному порядку на підставі рішення дисциплінарного органу, у випадках, коли таке рішення дисциплінарного органу було скасовано національним або Європейським судом з прав людини.
Рада вважає, що визначене законопроектом №2314 право на касаційне оскарження рішення суду на підставі рішення у дисциплінарній справі може призвести до заохочення учасників судових справ подавати скарги на дії суддів з метою повторного касаційного оскарження. Такі дії можуть розцінюватися як втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів, що, у свою чергу, є порушенням конституційних прав суддів.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя в межах компетенції вважає, що законопроект №2314 потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що норми законопроекту №2314 про зміни до процесуальних кодексів лише збільшать навантаження на Верховний Суд.
