Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду висловився щодо представництва прокурором інтересів держави в особі державного концерну оборонно-промислового комплексу. Про це повідомляє прес-служба ВС.
Заступник військового прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є державний концерн, в особі державного підприємства звернувся до господарського суду з позовом до товариства про зобов'язання повернути державному підприємству безпідставно набуте майно або відшкодувати його вартість.
Ухвалою господарського суду зазначену позовну заяву та додані до неї документи повернуто прокурору на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Постановою апеляційного господарського суду зазначену ухвалу скасовано, а справу скеровано до місцевого господарського суду для продовження розгляду з огляду на таке.
З метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами, Кабінет міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року за №1221 утворив державний концерн з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком до цієї постанови.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» державний концерн є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства.
Суд апеляційної інстанції дослідив положення статуту державного концерну встановив, що він є державним господарським об'єднанням. Функції з управління якого та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет міністрів України.
Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, місцевим господарським судом враховано лише суб’єктну ознаку відносин представництва прокурором інтересів держави. Не дослідив правову природу правовідносин та специфіку діяльності суб’єкта, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом до суду.
КГС ВС залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції вказав, що наведене прокурором у позовній заяві обґрунтування наявності правових підстав для звернення ним до суду з позовом у цій справі є сумісним з розумінням «інтереси держави» та достатнім для відкриття провадження у справі. Тому Суд погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду про скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки таку ухвалу постановлено з порушенням п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
З текстом постанови можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата Верховного Суду висловилась щодо того, чи підриває авторитет правосуддя критика суддів у соцмережах. Суд врахував емоційну напругу, у якій перебувала суддя Лариса Гольник, і те, у яких умовах вона реалізовувала право на свободу вираження поглядів.
Також ми повідомляли, чи можливе касаційне оскарження рішень, пов’язаних із виконанням вироку. Велика Палата Верховного Суду висловила свою правову позицію.
Ще раніше Велика Палата ВС визначила, чи можливе примирення сторін у порядку ст.46 КК у справах щодо злочинів, наслідком яких є смерть потерпілого.
