Особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю. Здобувши ступінь магістра за спеціальностями «081 Право» та «293 Міжнародне право», особа може обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку справу за позовом до Кабінету міністрів України про визнання протиправним та скасування п. 1 постанови КМУ від 1 лютого 2017 року №53 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 29 квітня 2015 р. №266».
Позивач просив визнати протиправним і скасувати п. 1 цієї постанови, доповнений п. 21 такого змісту: «Установити, що особи, які здобули вищу освіту за спеціальностями «081 Право», «293 Міжнародне право» на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівні вищої освіти і яким присуджено ступінь вищої освіти «магістр», можуть обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти».
На думку позивача, через такі зміни до постанови він не матиме права обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти. Так позивач вважає тому, що не здобував ступеня бакалавра за спеціальністю «Право» або «Міжнародне право», а вступив до вищого навчального закладу до магістратури за спеціальністю «Право» на базі диплома про вищу освіту, отриманого за іншою спеціальністю.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив позовні вимоги. Проте Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо незаконності зазначеної постанови Кабінету міністрів України в її оскаржуваній частині з огляду на таке.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду вказала, що відсутність законодавчо закріпленої концепції правничої (юридичної) освіти створює прогалину в законодавстві, а саме не визначено спеціальності, за якими здобувається юридична освіта в Україні. Отже, очевидно, що положення п. 21 постанови Кабінету міністрів України №266 (зі змінами, внесеними постановою №53) усуває цю прогалину щодо визначення поняття «правнича (юридична) освіта».
Підсумовуючи, колегія суддів зазначила, що Кабінет міністрів України видав у межах своїх повноважень нормативно-правовий акт з питань вищої освіти, створивши механізм реалізації передбачених Законом України «Про вищу освіту» прав осіб, які навчаються у закладах вищої освіти. За відсутності в чинному законодавстві визначення, за якою галуззю знань та спеціальностями здобувається вища юридична освіта, Кабмін у межах своїх повноважень визначив, що вищою юридичною освітою є вища освіта, здобута за спеціальностями «081 Право» та «293 Міжнародне право».
За правилами перехресного вступу, особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань з урахуванням середнього бала документа про вищу освіту бакалавра (ч. 10 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту»).
Отже, здобувши ступінь магістра за спеціальностями «081 Право» або «293 Міжнародне право», особа може обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти.
Постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/9779/17 (адміністративне провадження №К/9901/38/19).
«Судово-юридична газета» вже писала про основні проблеми, які виникали під час розробки концепції реформування юридичної вищої освіти.
Також ми розповідали про створення одного з ключових органів управління в системі вищої освіти — Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
Крім того, робоча група з реформування юридичної освіти звірила правильність орієнтирів.
