У разі надання працівнику днів відпочинку за роботу у вихідні дні, грошова компенсація за роботу у ці дні виплаті не підлягає. А відповідна оплата праці у вихідні здійснюється в одинарному розмірі.
Відповідний висновок містить постанова КАС ВС № 825/1343/16 від 1 липня 2019 року. Про це повідомляє Юрліга.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивачу час роботи у вихідні дні було компенсовано наданням інших днів відпочинку, що підтверджується його особистою заявою, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що він, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, працював у вихідні дні, однак при звільненні з роботи Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області не компенсувала йому заробітну плату за роботу у ці дні. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.
В запереченнях до позовної заяви відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки роботу у вихідні дні було компенсовано шляхом надання інших днів відпочинку за його особистою заявою, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
ВС постановив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без змін з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що питання компенсації працівникам за їх роботу у вихідний день врегульовано п. 3.4 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Городнянської районної державної адміністрації.
Так, пунктом 3.4 вказаного Колективного договору робота у святкові, неробочі та вихідні дні, якщо вона не компенсується іншим часом відпочинку, а також в понадурочний час оплачується у подвійному розмірі.
Згідно з КЗпП робота у вихідний може компенсуватись за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Таким чином, спосіб компенсації за роботу у вихідний день визначається за згодою сторін трудового договору, на підставі наказу (розпорядження) про залучення працівників до роботи у вихідний день та з урахуванням положень Колективного договору.
На підставі наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у вихідний день у табелі робиться відмітка "Ін" - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, тобто цей день не оплачується, а за роботу у вихідний день проставляються фактично відпрацьовані години, які оплачуються в одинарному розмірі.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що, згідно з правовою позицією Великої Палати ВС, вимога щодо виключення інформації з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Також ми писали про рішення ЄСПЛ щодо неналежного вручення судових повісток.
