Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Дубас розповів, для чого у кримінальному провадженні потрібна презумпція невинуватості. Про це повідомляє прес-служба ВАКС.
Основний закон держави встановив, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (стаття 62 Конституції України).
Джерелами презумпції невинуватості можна вважати положення римського права. Наприклад: Ei incumbit probatcio, qui dicit, non qui negat — «Тягар доказування лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує»; In dubio pro reo — «У випадку сумнівів справа вирішується на користь підсудного чи відповідача».
Що слід знати про презумпцію невинуватості:
- по-перше, презумпція невинуватості визнається однією з основоположних засад кримінального судочинства у правовій державі. Вона є важливим елементом права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- по-друге, презумпція невинуватості розглядається у вузькому та широкому значеннях, або, іншими словами, на двох різних рівнях — при розгляді кримінальної справи в суді (англ. criminal trial) та в кримінальному процесі у більш загальному значенні. При обвинуваченні особи у вчиненні злочину (чи кримінального проступку) тягар доведення вини несе сторона обвинувачення (прокурор), і доведення має бути поза розумним сумнівом (англ. beyond reasonable ground). Цей стандарт доведення нарешті отримав нормативне закріплення і у вітчизняному кримінальному процесуальному законодавстві (частина 2 статті 17 КПК 2012 р.);
- по-третє, важливим у презумпції є те, що до обвинуваченого ставляться, ніби він невинуватий, до набрання законної сили рішенням суду, що свідчить про адекватну повагу держави до свободи й автономії кожної особи;
- по-четверте, призначення презумпції невинуватості насамперед полягає в тому, щоби протистояти у кримінальному судочинстві обвинувальному ухилу. Тобто суб’єктивізму, тенденційності чи навіть свавіллю — всьому, що перетворює кримінальне судочинство на знаряддя розправи над обвинуваченим, що ототожнює обвинуваченого з винуватим, робить його фактично безправним;
- по-п’яте, гарантійна функція принципу презумпції невинуватості спрямована на закріплення привілейованої позиції обвинуваченого у процесі. Адже не він має доказувати свою невинуватість, а навпаки — на прокурора покладається обов’язок доведення вини, і лише за допомогою таких засобів, які не порушують права обвинуваченого.
Презумпція невинуватості також тісно пов’язана з іншими правами, зокрема правом на свободу й особисту недоторканність, правом на повагу до приватного життя, правом власності тощо. Розгляд презумпції невинуватості у ширшому контексті сучасних викликів, які постають перед кожним демократичним суспільством, вимагає нових підходів до її розуміння. Саме від цього значною мірою буде залежати успішне втілення на практиці Кримінального процесуального кодексу 2012 р.
«Презумпція невинуватості є одним з елементів справедливого судового розгляду проваджень у Вищому антикорупційному суді. Цей принцип забороняє формування передчасної позиції суду, яка б відображала думку про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буде доведена», — резюмував суддя ВАКС.
Раніше «Судово-юридична газета» публікувала рішення ЄСПЛ щодо того, чи рятує презумпція невинуватості від цивільно-правової відповідальності.
