Відсутність можливості спілкуватися та здійснювати бодай якусь цілеспрямовану діяльність під час відбування покарання становить порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Дімітар Ангелов проти Болгарії» (заява № 58400/16), передає «ECHR. Ukrainian Aspect».
Дімітар Ангелов, засуджений до довічного ув’язнення, перебуває під вартою з 1999 року. В 2013 році його перевели у в’язницю із «особливим режимом», що передбачав суворі умови утримання. Через три роки Ангелов подав позов про відшкодування збитків через такі умови, звертаючи, зокрема, увагу на відсутність санітарних приміщень та проточної води в його камері (був змушений ходити в туалет у відро). Також він стверджував, що був ізольований майже 24 години на день, не маючи можливості працювати чи навчатися.
Суди частково задовольнили його позов, присудивши 500 євро компенсації. І зрештою Ангелова розмістили з іншим довічно ув’язненим у спільній камері, обладнаній туалетом та душем, відокремленими від решти житлової площі.
Д. Ангелов звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився, зокрема, на погані умови тримання під вартою, майже повну ізоляцію та відсутність цілеспрямованої діяльності.
Суд у Страсбурзі констатував порушення конвенційних гарантій через відсутність санітарних приміщень в поєднанні з тривалою ізоляцією та відсутністю цілеспрямованої діяльності, доступної для нього, а також присудив 6 тис. євро компенсації моральної шкоди.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що питання визнання та скасування батьківства не мають строків давності.
Також ЄСПЛ роз’яснив, у якій мірі кандидати на держслужбу можуть критикувати майбутнього роботодавця.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
