При отсутствии в реестре сведений о правах других лиц на недвижимое имущество или их обременений лицо, добровольно возлагавшееся на эти сведения, приобретает право на такое имущество свободным от незарегистрированных прав других лиц и обременений. В противном случае будут нарушены европейские стандарты правомерности вручения в право собственности.
Такой вывод сделал Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного хозяйственного суда по делу № 910/20528/21 от 12 июня 2024 по иску о возобновлении прав на недвижимое имущество, признании права на ипотеку.
За обставинами справи банк надав кредит ТОВ «Комелія» (позичальник). Банк набув право іпотеки на два об'єкти ТОВ «Інвест-Бізнес Компані»: будівлі і землю під ними.
Надалі були внесені записи про припинення іпотеки щодо землі – на підставі підробленого судового рішення, щодо будівель – на підставі довідки ТОВ про те, що будівлі нібито знесені. ТОВ «Інвест-Бізнес Компані» передало землю до ТОВ «Олсен Груп», яку згодом поділили на дві частини.
Земельні ділянки, утворені внаслідок поділу, придбав відповідач – ТОВ «Лайтфрен» на аукціоні, проведеному СЕТАМ. На момент проведення аукціону в реєстрі не було відомостей щодо обтяжень зазначених земельних ділянок.
Банк, прагнучи відновити реєстрацію права власності ТОВ «Інвест-Бізнес Компані» на будівлі й реєстрацію за собою права іпотеки на будівлі та землю, звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
ВС, посилаючись на сформований у постановах ВП ВС підхід щодо добросовісності, зазначив, що у цій справі за обставин придбання ТОВ «Лайтфрен» земельних ділянок за процедурою реалізації майна на прилюдних торгах і відсутності в Реєстрі відомостей щодо обтяжень вказаних земельних ділянок немає підстав вважати, що ТОВ «Лайтфрен» є недобросовісним набувачем. В іншому разі буде порушено наведені європейські стандарти правомірності втручання у право власності.
ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій поклали на ТОВ «Лайтфрен» додатковий обов’язок, крім відомостей, що містяться в Реєстрі, перевіряти та аналізувати обставини правомірності попередніх переходів майна.
Крім того, ВС наголосив, що добросовісний набувач не може відповідати через порушення інших осіб, допущені в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст. 388 ЦК України, а отже втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною і покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
У зв’язку з наведеним ВС скасував судові рішення попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
