Системі виконання покарань притаманні ті самі проблеми, що і усьому суспільству загалом, тому реформи, що відбуваються в державі, так чи інакше зачіпають і її.
Про те, які зміни чекають на пенітенціарну систему та чи покращаться умови тримання підозрюваних та засуджених «Судово-юридичній газеті» розповів заступник міністра юстиції України Денис Чернишов.
«В першу чергу ми провели діагностику пенітенціарної системи аби з’ясувати що саме тут хворіє – від того, наскільки точним є діагноз, буде залежати ефективність призначеного лікування», — вважає він.
Основним показником якості роботи системи, на думку Д.Чернишова, була кількість рішень ЄСПЛ у справах проти України щодо умов утримання і надання медичних послуг в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах. І це безпосередньо свідчить про те, що реформа була необхідною.
«В багатьох аспектах ми досі бачимо метастази радянського минулого. Нам слід набратися сил, терпіння і мудрості аби все ж таки розірвати ці кайдани. Ми маємо докласти значні зусилля, долучили великі матеріальні, фінансові та людські ресурси для того щоб зрушити цю реформу з місця. Той, хто каже, що це легко – або популіст, або брехун», — заявив заступник міністра.
На сьогоднішній день Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань у новій редакції вже зареєстровані . Аналогічний документ, що регулює правила поведінки в СІЗО, наразі знаходиться на фінальному розгляді та згодом буде переданий на підписання та реєстрацію. Внесення змін у ПВР було необхідним, перш за все, тому, що попередня їх редакція містила подекуди зовсім незрозумілі положення, призначення яких було важко пояснити.
«Навіть корифеї пенітенціарної системи не змогли пригадати чому деякі норми були виписані саме таким чином. Наприклад, серед заборонених на території УВП предметів були кольорові олівці. Ті, хто пропрацював у ДПтС багато років, роблять припущення, що таким чином намагались запобігти виготовленню фальшивих карбованців. Справа не тільки в тому, що карбованці давно вилучені з обігу, а і в тому, що рівень захисту сучасних банкнот такий, що звичайними олівцями купюру не намалюєш. Тому така заборона вже просто не має сенсу», — констатує Д.Чернишов.
В кримінально-виконавчих правовідносинах застосовується спеціально-дозвільний тип правового регулювання. Тобто те, що прямо не передбачено Правилами внутрішнього розпорядку, те заборонено.
Не зважаючи на те, що за останні роки цивілізація значно просунулася вперед, у дозвільний перелік речей не вносилося жодних корективів, а характеристики деяких предметів були настільки неточними, що на практиці навряд чи можна було б довести, що річ відповідає заявленим вимогам.
В той же час, багато залежить не тільки від побутових умов, у яких тримаються ув’язнені, а і від людського фактору. Д.Чернишов переконаний, що якщо пенітенціарій не буде фінансово та соціально забезпечений - в житті ув’язнених докорінно нічого не зміниться.
«Не усунувши причину ми не здолаємо наслідки. Так само і з ув’язненим: якщо він буде голодний і його не будуть поважати, він не ресоціалізується, а ми, відповідно, не досягнемо результату», — додає він.
Правила внутрішнього розпорядку регламентують мінімальну кількість прийомів душу та лазневих процедур. У документі використовується формулювання «не менше ніж». Буде можливість – буде більше, запевняє заступник міністра юстиції: «Річ у тім, що ми обмежені ресурсами, які нам надає держава – оплата за користування комунальними послугами профінансована на 64%. Такі обмеження - це не забаганка адміністрації установи. Більше того, працівники УВП знаходяться у тих же умовах, що і ув’язнені. Нам доведеться довго працювати над ПВР аби уникнути додаткового морального тиску на людину. Особливо ми маємо подбати про людей, що утримуються в СІЗО і чекають вироку суду, бо де-юре вони не визнані винними. Ми намагаємося ресоціалізувати людину, а не зробити її хижаком».
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що в Міністерстві юстиції розповіли, яким чином так званий «закон Савченко» вплинув на наповненість слідчих ізоляторів.
