Навряд чи можна зустріти дорослого українця, який хоча б раз у житті не пройшов через «бюрократичне пекло». Папірці, довідки, витяги, копії, копії з копій… А також кількагодинні черги, які треба займати не те що зранку, а навіть з вечора. Це точно не є підходом, що відповідає цінностям європейської держави у ХХІ ст.
Для того, щоб оптимізувати всі бюрократичні процеси, в Україні мала повноцінно запрацювати система «Трембіта» — аналог справжнього «естонського технологічного дива» X-Road. «Трембіта» має об’єднати ЄДРПОУ, Єдиний державний демографічний реєстр, держземкадастр, державні реєстри рухомого майна, майнових та немайнових прав, їх обмежень та обтяжень, нормативно-правові акти та документи технічного характеру, судові рішення, виконавчі документи, довіреності, комунальні реєстри, реєстри саморегулівних організацій тощо.
Тільки уявіть, що вам не потрібно брати довідку з анамнезом з лікарні, тому що в будь-який час лікарі можуть запросити цю інформацію самі через електронну базу. Вам не треба приносити ксерокопію паспорта, щоб оформити допомогу на народження дитини — всі необхідні довідки запитують чиновники самі у відповідних організаціях. Вам просто потрібно відправити електронну заявку. Для оформлення субсидії теж не треба збирати товстезну папку паперів — варто лише зазначити інформацію на сайті.
Поява системи «Трембіта» має за мету покращити та спростити життя не лише отримувачів послуг, а й їх надавачів. Це особливо актуально для потопаючих у паперових завалах державних органів, таких як суди, виконавчі та реєстраційні служби. Так, в Естонії у деяких місцях електронний документообіг доведено до 100%: жодного папірця, і як результат — зменшення рівня корупції. На сьогодні подібні системи працюють у 10 країнах світу.
Коштує така система близько 1,5 млн євро, але її впровадження фінансують донори: Європейський Союз через програму U-LEAD, уряд Швеції та Естонії у межах програми розвитку співробітництва.
І ось з дня передачі системи українській стороні минуло вже майже півтора роки, а скористатися нею в повній мірі й досі не видається можливим. Чому поки ще «дива не сталося», та коли ми зможемо оцінити переваги європейської електронної взаємодії, «Судово-юридична газета» розпитала першого заступника голови державного агентства з питань електронного урядування України Олексія Вискуба та старшого ІТ-експерта проекту з підтримки U-LEAD/EGOV4UKRAINE Юрія Копитіна.
— Що таке система «Трембіта»? Чому було прийнято рішення будувати електронну взаємодію в Україні саме за такою системою?
Ю. Копитін: — Основне завдання системи — взаємодія органів влади між собою. «Трембіта» гарантує безпечний та надійний обмін даними між органами влади, а також конфіденційність таких даних у момент передачі. Для цього вона використовує українські криптографічні стандарти. Також система «Трембіта» забезпечує фіксацію всіх подій (транзакцій), що відбувається між органами влади.
Система «Трембіта» була закуплена в Україну шляхом проведення тендерних торгів. Переможцем стала естонська компанія «Кібернетика». Вона мала доробити класичну систему під українські стандарти. Для цього було реалізовано ряд вимог законодавства, зокрема у сфері безпеки. Система «Трембіта» побудована на базі естонської платформи X-ROAD, що безпосередньо в самій Естонії працює з 2001 року. На сьогодні до неї підключено близько 500 організацій, і лише за минулий рік на базі платформи було здійснено 985 млн транзакцій. Найбільш популярні сервіси в Естонії — медичні та транспортні.
Також за такою системою працюють у Фінляндії, Азербайджані, Киргизстані, Намібії та ряді інших країн. Динаміка України у впроваджені системи майже така, як і в інших країнах, але є певний нюанс — особливі вимоги безпеки.
— Система X-ROAD як основа для «Трембіти» була передана держагентству з питань електронного урядування 27 жовтня 2017 року. На якому етапі до повноцінної роботи зараз знаходиться «Трембіта»?
О. Вискуб: — Дійсно, основою системи «Трембіта» є удосконалена естонська платформа обміну даними X-ROAD, яка була обрана за підсумками міжнародного тендера. Наприкінці 2017 року ця система була придбана на кошти Європейського Союзу, і Держагентство з е-урядування розпочало роботу по її адаптації до українських умов. У тому числі з точки зору захисту інформації. Впродовж року ми закуповували і встановлювали необхідне обладнання для повноцінного функціонування системи, а також здійснювали тестові роботи. Тривалий час «Трембіта» працювала в режимі дослідної експлуатації, щоб упевнитися, що вона є дійсно захищеною і надійною для повноцінного обміну інформацією.
.jpg)
В останні дні грудня 2018 року Держагентство е-урядування отримало Експертний висновок Держспецзв’язку про відповідність компонентів системи «Трембіта» вимогам з технічного захисту інформації. З того моменту ми отримали всі права та необхідні погодження, аби розпочати підключення перших реєстрів. І перші угоди з відомствами, на балансі яких зосереджені ключові реєстри, вже укладено. Зараз система розгорнута на серверах і готова до впровадження.
Я з повною впевненістю можу сказати, що система має високий рівень безпеки. «Трембіта» передбачає децентралізований підхід до збереження даних, тож ризик несанкціонованої зміни інформації чи її витоку нівелюється. Окрім того, інформація зберігається не на одному сервері, як при централізованому підході, який є на сьогодні, а на кількох. Це робить безглуздими будь-які спроби злому, адже повну інформацію таким чином отримати не вдасться, і змінити її зміст також.
Система «Трембіта» має об’єднати ЄДРПОУ, Єдиний державний демографічний реєстр, держземкадастр, державні реєстри рухомого майна, майнових та немайнових прав, їх обмежень та обтяжень, нормативно-правові акти та документи технічного характеру, судові рішення, виконавчі документи, довіреності, комунальні реєстри, реєстри саморегулівних організацій тощо. Єдина система реєстрів буде працювати за принципом «запит — відповідь». Пошук даних можна буде здійснювати по всіх реєстрах одночасно, оскільки оновлюватися вони будуть також одночасно через систему електронної взаємодії, створюючи загальну базу даних. Це має допомогти вирішити питання з отриманням органами влади певної інформації, а також може зберегти для бюджету чималі кошти.
Та все ж головним плюсом «Трембіти» є її прямий слоган «Бігати повинні документи, а не люди». Проте коли ж саме документи дійсно почнуть «бігати», до кінця незрозуміло, адже на цей процес, як виявилося, впливає купа факторів.
— Коли планується почати повноцінну роботу системи в усіх її аспектах, з реальною взаємодією користувача та реєстрів?
Ю. Копитін: — Одночасно підключити усі органи просто неможливо, адже це дуже масштабний процес, що потребує чимало часу та сил. Процес підключення органів влади досить непростий, і в першу чергу саме через юридичну складову. Адже спочатку орган влади має укласти договір з Держагентством з питань електронного урядування щодо приєднання до системи «Трембіта», а далі вже йде безпосередньо технічний процес (встановлення системи на обладнанні, розробка сервісів тощо).
Нещодавно ми мали перепону у вигляді відсутності сертифікату безпеки і відповідності продукту основним нормам безпеки України. Зараз ми вже перетнули цю перешкоду, та сподіваємося, що проблем більше не виникатиме.
Процес побудови комплексної системи захисту інформації взагалі досить складний в Україні. Перш за все, це сукупність організаційних та технічних дій щодо захисту інформації. Цей процес складається з двох великих етапів: перший — безпосередня технічна побудова комплексного захисту інформації, другий — експертиза. І ось саме така експертиза — процес досить тривалий, що може займати більш ніж півроку.
О. Вискуб: — Незважаючи на те, що тривалий час реєстри створювалися та розвивалися хаотично, сьогодні ми маємо чудову нагоду здійснити фундаментальні системні зміни в цій сфері. Безумно, досягти швидких результатів можна тільки завдяки комплексному підходу, коли всі інституції, відповідальні за цей процес, почнуть діяти злагоджено на всіх рівнях.
Створення екосистеми публічних реєстрів сьогодні є найважливішим завданням держави в напрямку розвитку електронного урядування. Необхідно зупинити хаотичне розповсюдження, дублювання даних та створення нових державних ресурсів, які не відповідають єдиним технічним та семантичним вимогам. Побудова чіткої ієрархічної моделі держреєстрів і баз даних дозволить ефективно управляти інформацією та витратами на її створення, обробку та захист, що значно зменшить навантаження на державний бюджет. Адже сьогодні Україна щороку витрачає на підтримку лише 25 пріоритетних державних реєстрів понад 500 млн грн. Загалом в Україні налічується понад 350 публічних реєстрів, якими опікуються більше 80 різних державних відомств.
— А коли ж відчути зручність системи «Трембіта» зможуть прості українці?
Ю. Копитін: — Громадяни зможуть повноцінно користуватися системою в той самий момент, коли у країні буде побудована велика кількість сервісів, що націлені на обмін даними. Людям не потрібно буде збирати довідки та витяги з реєстрів, щоб отримати ту чи іншу послугу. На сьогодні держагентством е-урядування спільно з європейськими проектами створюються електронні сервіси, що дозволять отримувати таку інформацію. Зараз вже функціонує сервіс послуг, що працює за схожими з системою «Трембіта» принципами. Це надання допомоги при народженні дитини. Мінсоцполітики робить запит на інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про факт народження дитини, і батькам вже не потрібно приносити паперову довідку для нарахування допомоги. Це перший функціонуючий сервіс такого типу.
На сьогоднішній день в Україні існує невирішена проблема хаотичного розміщення даних у державних реєстрах, що призводить до їх дублюванням, неправильного заповнення бази реєстрів, неактуальних відомостей. Як повідомляють у держагентстві е-урядування, урядом вже подано до парламенту законопроект №8602 «Про публічні електронні реєстри». Очікується, що народні обранці мають прийняти його у першій половині цього року.
— Що саме сьогодні є основною перешкодою для повноцінної роботи «Трембіти»? Що треба зробити, щоб громадяни й справді могли скористатися усіма перевагами системи?
О. Вискуб: — Існування реєстрів базується на 11 кодексах, 150 законах та 31 нормативному акті. І всі ці законодавчі документи по-різному визначають, що таке електронний реєстр, як він повинен функціонувати і наповнюватися. Відсутність єдиних правил створення і ведення реєстрів призвела до того, що публічні реєстри та бази даних держави створюються хаотично. Відтак, складно контролювати їх кількість, призначення та вести облік. У своїй роботі ми досить часто стикаємося з ситуацією, що дані в реєстрах заповнені некоректно. Наприклад, прізвище людини написане російською, або з маленької літери, або замість повного імені та по батькові лише ініціали. Все це потрібно виправляти. До того ж, лише 60% публічних реєстрів мають атестовані комплексні системи захисту інформації. А це є обов’язковою умовою для підключення до електронної взаємодії, адже 80% реєстрів містять персональні дані.
Ю. Копитін: — Перш за все, я вважаю, треба провести масові навчання співробітників органів влади. Це стосується безпосередньо й вищих керівників таких органів, адже важливо, щоб вони могли чітко поставити завдання виконавцям стосовно того, як саме треба здійснювати електронну взаємодію. Ще має бути проведено навчання виконавців, які безпосередньо працюють з інформацією, адже саме вони знають, що їм потрібно для прийняття тих чи інших рішень, а також навчання системних програмістів, щоб вони могли ефективно провадити електронну взаємодію на технічному рівні.
У сфері технічних питань навчання пройшли вже більше 70 співробітників. Це була теоретична частина та практичні кейси стосовно того, як правильно адмініструвати компоненти, як розробляти нові сервіси тощо. Проте це лише невелика частина тих співробітників, хто ще має обов’язково пройти таке навчання.
Державним секретарям на цей рік поставлено завдання підключити їх відомства до системи «Трембіта» і побудувати грамотну, дієву взаємодію. Тому з червня ми прогнозуємо великий потік слухачів на навчання.
Основна роль у користуванні системою «Трембіта» якраз у органів влади, адже вони є постачальниками та користувачами даних. І їх головне завдання — створювати сервіси, які будуть приймати та передавати інформацію, та реалізовувати ті завдання, які поставлені щодо електронної взаємодії. Проте відзначу, що процес побудови такої взаємодії досить непростий, він включає не лише технічно частину. Це також і організаційні, і семантичні, і законодавчі завдання. Необхідно проводити якісне дослідження тих законодавчих процесів, що націлені на надання таких послуг. Далі необхідно проводити реінжиніринг, а потім — ще й аналіз нормативно-правової бази. Багато перешкод криються саме у законодавстві.
— При повноцінному запуску системи, скоріш за все, з’являться прогалини та недоліки, які можна виявити лише на практиці. І система «Трембіта» знову буде дороблятись та вдосконалюватись. Чи не буде такої ситуації, що за час, що пріде на введення та підключення системи, вона стане просто неактуальною?
О. Вискуб: — Структура і концепція системи були обрані таким чином, що її актуальність не викликає сумнівів. Оскільки технології постійно змінюються, безумовно, можуть змінюватися і якісь стандарти чи певні вимоги до захисту інформації та обміну даними. Звісно, в цьому контексті система буде актуалізуватися, щоб постійно бути максимально захищеною і функціональною. Проте сама архітектура «Трембіти» залишатиметься незмінною. Разом з тим, ці доопрацювання ніяк не будуть заважати безперебійній роботі системи.
Ю. Копитін: — Взагалі я можу сказати, що європейська сторона вважає цей проект одним з найуспішніших, що провадилися в Україні. Стосовно впровадження «Трембіти» дійсно все йде по плану, від графіків ми не відходимо.
До речі, маємо ще один цікавий продукт — це система «Вулик» для автоматизації роботи ЦНАПів. Вже у квітні вона передається держагентстві е-урядування, продукт повністю пройшов стадію розробки, вже проведено семінар для органів влади щодо завершального етапу його розробки. Наразі система пройде незалежне тестування, і вже після відповідного звіту «Вулик» буде передано держагентству.
Щодо актуальності «Трембіти» та можливих недоліків у її роботі. Ми наразі отримали сертифікати безпеки, що дозволяє тепер повноцінно використовувати продукт в органах влади. Зараз маємо два завдання: підключення органів влади та доробка функціоналу, адже система динамічно розвивається, і ми отримуємо нові запити від органів влади.
Взагалі Україна на сьогоднішній день намагається гармонізувати своє законодавство з європейськими стандартами. Звісно, у зв’язку з цим відбувається дуже багато змін як у нормативних актах, так і на технічному рівні. Тому й з’являються нові додаткові вимоги при розробці продукту. Це цілком природно.
Керівник проекту Академії електронного управління U-LEAD/ EGOV4UKRAINE Марі Педак, зі свого боку, відзначила, що задача впровадження подібних систем ніколи не є однаковою: «Не тільки тому, що країни різні, люди різні, а й тому, що технічна частина завжди має свої особливості: своє законодавство, свої вимоги до безпеки, школу криптографії. Та все ж ми сподіваємося, що за півтора роки до кінця проекту ми встигнемо впровадити такі системи, як «Трембіта» та «Вулик», у регіонах, які особливо цього потребують».
Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» спілкувалася з європейським експертом Іваром Талло щодо естонського досвіду роботи електронних систем та перспектив України на цьому шляху.
Також ми публікували інтерв’ю європейських експертів про про межі судового контролю та взаємодію гілок влади.
