Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов повідомив про чергові досягнення міністерства у 2019 році. Відповідна інформація з’явилась на сторінці посадовця у Facebook.
«Мінекономіки виконало 14 доручень (100%) Президента України, передбачених для виконання у 2019 році Указами. Чому це важливо? Тому, що це показує пріоритизацію нашої роботи. Зрозуміти наступні дії міністерства можна вивчивши укази Президента. Для того, щоб була проведена певна важлива реформа, бажано поставити її в Указ.
Перелік виконаних доручень:
№1 Розробили план заходів для зростання позицій України в рейтингу Doing Business.
№2 Створили навчальну онлайн-платформу, яка дасть змогу пройти профорієнтацію онлайн.
№3 Визначили п'ять пріоритетних об'єктів для великої приватизації, на яких вже працюють інвестиційні радники. Передали на приватизацію 530 державних підприємств.
№4 Ініціювали законодавчий процес запуску ринку землі (законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення на розгляді Парламенту).
№5 Розробили законопроект «Про працю» (подано на розгляд Парламенту).
№6 Розробили та затвердили програму сприяння зайнятості населення.
№7 Демонополізували ринок спирту.
№8 Скасували частину штрафів для користувачів РРО, запровадили дворічний мораторій на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців.
№ 9 Унормували роботу централізованої закупівельної організації (закупівлі з бюджету)
№10 Підготували проект закону щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності.
№11 Розробили та затвердили стандарти корпоративного управління, зокрема, міністерство розробило та затвердило план реформування корпоративного управління в 10 найбільших державних компаніях за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку.
№12 Передбачили в Державному бюджеті 13 млрд гривень на здійснення заходів, спрямованих на стимулювання економічного зростання.
№13 Продаж об'єктів малої приватизації перевищив обсяги першого півріччя, зокрема провели понад 500 електронних аукціонів по об’єктах малої приватизації на суму понад 760 млн грн.
№14 Упорядкували процедури надання документів дозвільного характеру в електронній формі.
Також виконано 22 доручення, в яких міністерство було залученим. Таким чином, Мінекономіки у повному обсязі виконало доручення Президента», - йдеться у повідомленні.
Також він додав, що країна продовжує показувати ріст по низці показників.
«Для людей - новини добрі.
Найголовніші показники економіки, що важливі для людей - це зміни в кількості вакансій та рівні безробіття. Якщо вакансії зростають, а безробіття палає - ваша робоче місце більш менш в безпеці. Малоймовірно, що вас звільнять. І навпаки, у вас може з’явитись альтернативні пропозиції для роботи (якщо ви будете шукати). А це дозволить підняти свою зарплату. Якщо ж вакансії падають, а безробіття зростає, то це означає що ринок праці уповільнюється. Когось будуть звільняти. Із найти роботу буде складніше ніж раніше.
Так ось кількість вакансій зростає, безробіття падає, а номінальні та реальні (з врахуванням інфляції) зарплати зростають. Це добрі новини для людей, які працюють чи хочуть знайти роботу.
В цифрах це виглядає так. Рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці знизився до 8,1% за перші 3 квартали порівняно з 8,6% рік тому. А кількість зайнятих у віці 15-70 років при цьому зросла на 219 тис осіб до 16,6 млн осіб. Це відбулось насамперед завдяки продовженню високої економічної активності. На обсяги пропозиції робочої сили на ринку праці впливало подальше збільшення обсягів необхідного для виходу на пенсію страхового стажу, а також висока динаміка зростання рівня оплати праці.
Загалом у середньому в цьому році безробіття прогнозували на рівні 8,6%, а має вийти трохи нижче. І продовження позитивних тенденцій на ринку праці забезпечить зниження рівня безробіття до 8,1% в наступному році. При цьому, за оцінками Державної служби зайнятості, у 2020 році кількість зареєстрованих вакансій має зрости на 6% порівняно з цим роком - до 1 246 тис.
До речі, маємо цифри 8,1% і 8,6% у двох абзацах поспіль, хоч показники і дещо різні. Такі дива, мабуть, тільки на Новий рік і можливі.
Для бізнеса - ситуація складна, але в цілому добра. Виграють ті, хто модернізує своє виробництво, вкладає в технології та розвиток кваліфікацій співробітників та розвиває і формалізує бізнес процес. Ті, хто цього не роблять, ті, хто мають просте виробництво на зношених фондах і низькокваліфікована праці можуть програти. Їм стане важче.
Як це видно з цифр? По перше, економіка зростає. Так, промисловість падає, особливо там де зношені фонди і прості виробничі ланцюги. Але в цілому економіка розвивається.
За перші 3 квартали ВВП порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 3,8%, а в ІІ і ІІІ кварталах темпи зростання взагалі перевищували 4%. Це позитив, особливо на фоні уповільнення економічного зростання у світі, і зокрема в Європі.
Тепер подивимось за рахунок чого зростає ВВП. Зі сторони попиту найвищими темпами зростають інвестиції в основний капітал - зокрема, в ІІІ кварталі річні темпи прискорились до 13,9%. А зростання капітальних інвестицій за 9 місяців цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 12,4%. Найбільший внесок у зростання інвестицій забезпечили підприємства добувної та переробної промисловості. Також державний сектор активно інвестував інфраструктурні, насамперед транспортні, об’єкти.
Це означає, що багато компаній інвестують в свій розвиток. А держава інвестує в розвиток інфраструктури - доріг, портів, залізниці, тощо. Це дозволить цим компаніям вирватись вперед, бути більш прибутковими і конкурентноспроможними порівняно з тими, хто не інвестує. По простому, якщо ми бачимо, що починається швидке зростання інвестицій, то ті, хто цього не роблять, залишаться позаду.
А що ж з експортом? Ми багато чуємо, що сильний курс гривні вдарив по прибуткам експортерів. Це дійсно так. Прибутки експертів зменшились відносно того, якими вони могли бути при іншому курсі. Але з економічної точки зору нас цікавлять не прибутки експортерів, а розмір експорту в цілому.
Так ось на відміну від попередніх років, у цьому році дуже високими темпами зростає експорт товарів і послуг, що в ІІІ кварталі прискорився до 13,5%. Це відбулося насамперед за рахунок значних поставок зернових та олійних культур, олії та залізної руди в умовах високого врожаю та сприятливої цінової кон’юнктури на відповідних ринках. (Не всюди кон’юнктура була сприятливою. Але ціни на руду були високі. Зараз це змінюється, і тому це негативно впливає на частину промисловості.)
А що з виробництвом? Серед компонент зі сторони з боку виробництва, основними драйверами зростання залишалося сільське господарство в умовах збору рекордних обсягів врожаю зернових культур, а також сфера торгівлі на тлі збереження високої споживчої активності. Також стрімко зростала будівельна галузь в умовах проведення активних робіт з оновлення та розширення транспортної та енергетичної інфраструктури, а також робіт з модернізації та розширення виробництва, зокрема промислових підприємств.
Дуже добре, що зростає будівництво. Це теж симптом більших інвестицій та розвитку внутрішнього ринку. Розвиток будівництва позитивно впливає на інші показники та навіть сектори економіки - потрібні робітники, матеріали, а потім також фінансові послуги, маркетинг, тощо.
І нарешті - проблеми з промисловістю. Протягом перших трьох кварталів обсяги промислового виробництва залишились майже на рівні минулорічних показників на тлі погіршення зовнішніх умов для металургії, нестабільних замовлень на внутрішньому ринку, продовження ремонтних робіт виробничих потужностей, логістичних проблем. Ситуація погіршилась в останні місяці (про це нижче)
Що д буде з економікою в цілому? Відповідно до прогнозу Мінекономіки, у цьому році темпи зростання ВВП становитимуть 3,5%, а в наступному році економічне зростання прискориться до 3,7%. Серед ключових факторів прискорення зростання - покращення ситуації у світовій економіці, продовження високої інвестиційної активності вітчизняних підприємств, поступове зростання продуктивності внаслідок реформ Уряду.
У підсумку - зростання відбувається за рахунок інвестицій та підвищення продуктивності. Значить ті, хто інвестують та розвивають продуктивність праці та капіталу в своєму бізнесі, виграють. Ті, хто цього не роблять, програють. Це нормально. І навіть добре. Бо нам потрібен розвиток.
Окремо зупинюсь на агро. Одним з важливих факторів такого зростання був черговий рекорд по врожаю зернових – цього року підняли планку до 74 млн тон. Потенціал для подальшого зростання продуктивності в сільському господарстві – дуже високий. Наприклад, додана вартість на гектар у рас залишається в два рази меншою ніж в сусідній Польщі. Для розвитку доданої вартості в агро нам так само потрібні інвестиції в більш складні виробничі ланцюжки та підвищення продуктивності праці. І запуск прозорого та цивілізованого ринку землі буде сприяти реалізації цього потенціалу. Саме через створення можливостей для фермерів залучати довгі та дешеві гроші для інвестицій через заставу землі, якою вони будуть нарешті володіти.
Заробітна платня зростає.
Так, зростання заробітної плати високими темпами відбувається вже четвертий рік поспіль – цього року за перші 11 місяців заробітна плата в реальному вимірі була на 9,6% вищою ніж у аналогічному періоді минулого року. Фактично, купівельна спроможність середньої заробітної плати вже суттєво перевищила докризовий рівень 2013 року.
З урахуванням високої ділової активності та попиту на ринку праці очікуємо, що темпи зростання реальної заробітної плати і в наступному році залишатимуться високими - близько 10%.
Що це означає для людей? Виграють ті, хто мають кваліфікації потрібні для галузей в яких відбуваються інвестиції. Там будуть нові вакансії і більш високі зарплати.
Також збільшення зарплат буде зменшувати міграцію робітників за кордон, а в певних галузях та певних регіонах де є найбільший попит на робітників, люди будуть повертатись.
Зростання зарплат - погані новини для певного типу бізнесів. А саме тих бізнесів, де не відбувається інвестицій в розвиток продуктивності. Їхня собівартість робітників буде зростати. А прибутки падати. Тому що продуктивність працівників залежіть від місця роботи. В одній компанії створені всі умови для високої ефективності роботи, в іншій нічого не зроблено. І ці компанії конкурують за тих самих працівників. Працівники підуть до компаній з вищою зарплатою. А вищу зарплату можуть платити ті, де працівник буде більш продуктивним.
Курс гривні.
Курс гривні суттєво зміцнився, за різними оцінками гривня продемонструвала мабуть найсильнішу динаміку цього року. Можна по-різному оцінювати наслідки такого зміцнення та внесок у це зміцнення різних факторів. Але безперечно те, що в умовах плаваючого обмінного курсу таке зміцнення та ще й в поєднанні з рекордними обсягами купівлі валюти НБУ – це свідчення прогресу української економіки і зростання довіри до неї внутрішніх і зовнішніх інвесторів.
Сильніша гривня - це знак сильнішої економіки. Експортерам потрібно більш активно використовувати інструменти хеджування курсу гривні, а державі розвивати фінансові ринки.
В той же час, на мою думку НБУ вів занадто жорстку монетарну політику - висока ставка та малий обсяг викупу долару. Це призвело до більш швидкого укріплення гривні, ніж могло б бути. І негативної вдарило по експортерам.
В підсумку, моя позиція, що посилення гривні це є об’єктивна реальність та знак оздоровлення економіки, але НБУ мав би пом’якшити та уповільнити цей процес задля підтримки експортерів. Одночасно, потрібно пам’ятати, що сильніша гривня - це менша інфляція та більша зарплата українців в доларовому еквіваленті. Тобто, більша купівельна спроможність, вищі стандарти життя, а також менша трудова міграція.
Окремо про падіння промисловості.
Падіння в промисловості триває вже 6 місяців поспіль. Ключові причини падіння: падіння зовнішнього попиту та погіршення цінової кон’юнктури для вітчизняних металургів, низка внутрішніх причин – логістичні проблеми, зниження врожаю окремих с/г культур для переробки в харчовій промисловості, тепла погода, що знижує потребу в тепло- і електроенергії, тощо. Не останню роль відіграє й зміцнення обмінного курсу (про це я написав вище). Проблеми – системні, і ми системно будемо їх вирішувати.
Надзвичайна важливість інвестицій.
Ми живемо в новій реальності. Зарплати мають бути високими. Бо інакше більшість продуктивних людей з часом емігрують в сусідні країни. Але високі зарплати українська економіка та бізнес спроможні платити тільки, якщо продуктивність праці в Україні буде висока. Це потребує інвестицій. Без інвестицій не буде зростання і буде продовжуватись занепад України.
Більше того, нам потрібне значне зростання обсягу інвестицій – тому ми хочемо підвищити їхні обсяги в рази. Окрім структурних зрушень в економіці, таких як приватизація, запуск ринку землі, дерегуляція та захист прав власності, велику увагу приділятимемо роботі з конкретними кейсами і вирішенням індивідуальних проблем інвесторів – нам потрібно боротися за фінансові ресурси з іноземними конкурентами.
Фінансові ринки та кредитування
Останні роки економіка відновлювалась на тлі зниження закредитованості в банківській системі. Вважаємо, що банківська система вже повністю очищена і готова кредитувати реальний сектор – показники цього року щодо ліквідності та прибутковості дають всі підстави для цього. В нещодавно погодженій Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року цьому питанню відводиться значне місце. І Мінекономіки активно буде долучений до реалізації багатьох проектів – і в кредитуванні АПК, і в програмах фінансової підтримки МСП, і в запуску повномасштабного фінансування експортної діяльності», - додав посадовець.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов розмістив у соціальних мережах декілька постів з коментарями проекту нового Трудового кодексу України.
Також ми писали, що міністерство вирішило 5 основних завдань.
