Исследовательская служба Верховной Рады Украины обнародовала парламентское исследование правового регулирования ответственности за нарушение санкций в Украине.
Міжнародно-правові санкції як ефективний інструмент підтримки міжнародного правопорядку є одним із найчастіше використовуваних засобів примусу для захисту міжнародного миру та безпеки. За останні півстоліття санкції еволюціонували від інституту міжнародно-правової відповідальності до самостійного ефективного правоохоронного інституту в системі міжнародного права, який став дієвим засобом міжнародної спільноти у протидії державам-агресорам та ефективним методом колективного впливу.
Ключовими міжнародними суб’єктами накладення санкцій є Рада Безпеки ООН, Європейський Союз, а також окремі держави. На практиці санкції зазвичай спочатку вводяться Радою Безпеки ООН, а потім ухвалюються ЄС у формі рішень і постанов Ради ЄС. Індивідуальні країни при цьому незалежні у своїй санкційній поведінці, проте для досягнення максимального ефекту вона потребує узгодження з рішеннями держав-партнерів. Метою застосування санкцій може бути зміна небажаної поведінки, обмеження можливостей для небажаної поведінки або утримання інших країн від вибору небажаного курсу дій.
Із початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України тема санкцій набула важливого значення, а санкційний тиск на державу-агресора є одним із ключових чинників перемоги України у війні. Так, станом на кінець серпня 2024 року Радою ЄС введено вже чотирнадцять пакетів економічних та індивідуальних санкцій у зв’язку з військовою агресією Росії. Санкції як інструмент довгострокових дій, політичний, економічний та інший ефект від застосування яких зазвичай настає лише через тривалий час після їх впровадження, потребують постійного моніторингу їх виконання.
Так, досвід запровадження санкцій проти Росії багатьма державами та низкою міжнародних організацій, а також специфіка механізмів їх реалізації підтверджує той факт, що в сучасних умовах росія шукає все більше можливостей обходу санкцій.
Основним завданням для України та міжнародної спільноти залишається запровадження ефективних механізмів запобігання обходу та уникненню санкцій, що, своєю чергою, зумовлює необхідність дослідження правового регулювання підстав відповідальності за порушення санкцій в Україні.
У дослідженні розглянуто питання правового регулювання відповідальності за порушення санкцій в Україні та запровадження ефективних механізмів запобігання їх обходу та уникненню. Окреслено основні параметри сучасної санкційної політики, проаналізовано законодавство Європейського Союзу щодо забезпечення дієвості санкційного механізму в частині встановлення мінімальних правил стосовно визначення кримінальних правопорушень та покарань за порушення цих обмежувальних заходів ЄС.
Узагальнено перспективи гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС, зокрема стосовно запровадження підстав кримінальної відповідальності за порушення обмежувальних заходів.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
