Главное управление ГНС в Ивано-Франковской области разъяснило, подает ли юридическое лицо декларацию по плате за землю, если земельный участок приобретен и отчужден в пределах одного месяца.
Согласно п. 286.2 НКУ плательщики платы за землю (кроме физических лиц) самостоятельно исчисляют сумму платы за землю ежегодно по состоянию на 1 января и не позднее 20 февраля текущего года представляют в соответствующий контролирующий орган по местонахождению земельного участка налоговую декларацию по плате за землю (земельный налог и/или арендная плата за земельные участки государственной или коммунальной собственности) на текущий год по форме, установленным в порядке, предусмотренном ст. 46 НКУ, с разбивкой годовой суммы равными долями за месяцами. Представление такой Декларации освобождает от обязанности представления ежемесячных Деклараций. При представлении первой Декларации (фактического начала деятельности в качестве плательщика платы за землю) вместе с ней подается выписка из технической документации о нормативной денежной оценке земельного участка, а в дальнейшем такая выписка подается в случае утверждения новой нормативной денежной оценки земли.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ПКУ).
Відповідно до п. 286.1 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Пунктом 287.1 ПКУ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Статтею 126 ЗКУ встановлено, що офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону від 1 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, з урахуванням п. 287.1 ПКУ, якщо юридичною особою в межах одного календарного місяця поточного року була придбана і відчужена земельна ділянка, то така юридична особа подає Декларацію, в якій визначає податкове зобов’язання із земельного податку за фактичний період перебування у неї земельної ділянки у власності у поточному році.
При цьому у колонці 7 розділу І Декларації зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці (примітка 12 до Декларації).
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
