У Німеччині депутати хочуть обговорити питання щодо того, чи повинні зусилля країни зі збільшення чисельності своєї армії включати варіант обов’язкової військової служби, пише Politico.
Наразі Консервативні християнські демократи сперечаються з лівоцентристською Соціал-демократичною партією (СДПН) у межах правлячої коаліції щодо форми нового закону про військовий призов — Закону про модернізацію військової служби, який має бути представлений 27 серпня.
Видання зазначає, що наразі канцлер Фрідріх Мерц тримається осторонь, але деякі старші християнські демократи сподіваються втягнути його в процес.
Законопроект є спробою міністра оборони Бориса Пісторіуса вирішити хронічну нестачу особового складу бундесверу без повного відновлення обов’язкового призову, який Німеччина призупинила у 2011 році.
Згідно з пропозицією, усі чоловіки призовного віку повинні будуть зареєструватися та пройти процес відбору, але до служби викликатимуть лише цільову кількість осіб. Жінки зможуть служити добровільно.
Уряд сподівається щороку залучати близько 5 000 додаткових добровольців із терміном служби до 23 місяців. Важливо, що обов’язкова служба запроваджуватиметься лише у разі, якщо парламент ухвалить це окремим рішенням.
Що хочуть депутати
Проте Християнські демократи хочуть, щоб закон пішов далі, запровадивши обов’язковий рік служби, який включав би військову службу як один із варіантів нарівні з альтернативами — роботою в лікарнях чи школах.
Вони також відкидають ідею вимоги парламентського голосування для запровадження призову в кризовій ситуації, що передбачено законопроектом.
«Якщо призов активується лише під час загострення воєнної кризи, він стає інструментом реагування, а не стримування», — сказав керівник напряму зовнішньої та оборонної політики консерваторів Норберт Реттґен у коментарі WELT. — «Це буде надто пізно, втратить підтримку суспільства та не виконає своєї справжньої мети. Чого може досягти призовник, коли криза вже настала?»
В останній тиждень липня старші представники обох фракцій коаліції провели закриту зустріч, щоб «промацати ґрунт» щодо зміни формулювань у законопроекті. За словами двох учасників із консервативного боку, Пісторіус виявив роздратування тиском християнських демократів змінити законопроект, рішуче відкинув їхні ідеї та захистив положення про «тригер» Бундестагу.
За словами Шварца, позиція СДПН ґрунтується на принципі, що бундесвер є «парламентською армією» — тобто рішення про запровадження обов’язкової служби має ухвалювати парламент, а не виконавча влада.
«Це рішення має приймати парламент», — сказав Шварц. — «Якщо цілі не досягаються, а рівень загрози високий, тоді парламент повинен вирішити та, за потреби, посилити закон».
Добровольці, за його словами, з більшою ймовірністю завершать навчання та зобов’яжуться на довшу службу. «Якщо почати з примусу, ви створюєте спротив», — додав він. Мета, підкреслив він, полягає в тому, щоб зробити службу «настільки привабливою, щоб ми досягли своїх цілей без обов’язкової служби».
Важелі впливу
Неформально консерватори шукають інші важелі впливу для зміни законопроекту. Двоє поінформованих про переговори в парламенті джерел повідомили, що Реттґен надіслав електронного листа голові відомства федерального канцлера Торстену Фраю, правій руці Мерца, щоб окреслити вимоги фракції щодо військової служби.
Стислі терміни означають, що якщо прориву не буде до 27 серпня, єдиним шансом консерваторів переписати законопроект стане робота в Бундестазі восени. Тоді законопроект проходить кілька читань і обговорення в комітетах, що дає депутатам змогу вносити зміни перед фінальним голосуванням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
