Хоча в Україні біткоін (Bitcoin) вже активно використовується, з його правовим статусом наша держава все ніяк не визначиться. На думку НБУ, проблема в тому, що в світі відсутній єдиний підхід до класифікації біткоіну і врегулювання угод з ним. Розібратися з позицією НБУ планує на засіданні Ради з фінансової стабільності в кінці серпня. Від цього залежить, долучиться Україна до країн, які вирішили розробляти нормативно-правову базу з метою активного впровадження цифрової валюти в економіку, або ж до тих, де вважають криптовалюту нелегальною і намагаються заборонити або обмежити її використання.
Про те, що визначеність в цьому питанні може з'явитися, свідчить те, що 18 серпня заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Наталія Лапко заявила про зміни українського законодавства в сфері регулювання платіжних систем, які нададуть небанківським фінансовим установам право випускати електронні гроші. Відповідний законопроект, побудований на європейських стандартах, за її словами, зараз знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Його прийняття, зокрема, дозволить упорядкувати діяльність небанківських фінансових установ на ринку платіжних послуг, надасть їм право здійснювати випуск електронних грошей і мати комерційних агентів.
Нормативне «гуляй-поле»
Інтерес юристів до питання, чим ж є дана криптовалюта — товаром, грошовою одиницею або чимось іншим, підігріла ситуація з розкриттям співробітниками СБУ і Нацполіціі незаконної «біткоіни-ферми» в Інституті електрозварювання імені Патона в Києві (хоча експерти висловили думку, що навряд чи йшлося про біткоіни, а, скоріше, про альтернативну криптовалюту, так як «здобич» має свої особливості).
За словами правоохоронців, в непрацюючому басейні знаходилися 200 процесорів, а отриману криптовалюту міняли на електронні гроші офіційних платіжних систем, підробляючи банківські документи. В Інтернеті навіть почав гуляти мем «Укрбіткоїнвідобування», хоча майнерам жартувати не доводиться: як відомо, Святошинський районний суд Києва дозволив Нацполіціі вилучити комп'ютерну техніку і всю документацію для проведення розслідування. До слова, на наступний же день СБУ відрапортувала про викриття в Кропивницького «міжрегіонального конвертаційного центру», який займався майнінгом криптовалюти і відмив 200 млн гривень. І якщо аналізувати судову практику, подібні справи — не перші для українських судів.
Втім, як будуть доводити провину майнерів, поки неясно: через відсутність правового регулювання даного питання. З цієї ж причини майнінг біткоіну в Україні силовики прирівнюють до фіктивного підприємництва та долучають ще одну статтю КК за угоди з купівлею-продажем криптовалюти — легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом.
Вся нормативна база, де згадується біткоін, в Україні складається з листа НБУ 08.12.2014 № 29-208/72889 і роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin 10.11.2014.
Зокрема, в листі НБУ сказано, що «випуск віртуальної валюти Bitcoin не має будь-якого забезпечення і юридично зобов'язаних за нею осіб, не контролюється державними органами влади жодної з країн. Таким чином, Bitcoin є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Вважаємо, що діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих «фінансових пірамід» і може свідчити про потенційну залученість в здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом , і фінансуванню тероризму».
Роз'яснення НБУ від листопада 2014 року про «грошовий сурогат», на думку багатьох юристів, не може використовуватися як нормативно-правовий акт з метою встановлення відповідальності, та й застаріло в принципі. Втім, така характеристика надалі дозволила судам в своїй практиці з кримінальних справ посилатися на ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національний банк України» (згідно з якою випуск і використання грошових сурогатів заборонені).
Примітно, що інші криптовалюти (яких чимало і «добувати» які простіше) в зазначених документах НБУ не згадуються. Відповідно, питання: що робити з «порушниками», які їх випускають або використовують.
У справах, пов'язаних з випуском, використанням криптовалюти для укладення угод, її оподаткуванням, поки немає рішень вищих судових інстанцій. Але передбачити, що вони будуть, можна упевнено.
Судова практика: Bitcoin заборонений?
Для видобутку (майнінгу) біткоіну необхідне спеціальне обладнання і потужне джерело електроенергії. Майнити крипто валюту у будинку фактично неможливо.
Тому не дивно, що інтерес для розміщення обладнання майнерів представляв не тільки Інститут електрозварювання імені Патона.
Так, 7 жовтня 2015 р. слідчий суддя Святошинського районного суду Києва задовольнив клопотання про обшук у справі, пов'язаній з розміщенням обладнання для видобутку біткоіну в приміщенні, що належить «Українському нафтогазовому інституту».
Досудовим розслідуванням було встановлено, що невстановлені особи, використовуючи документи ФОП (який займався виробництвом хлібобулочних виробів), самовільно використовували нежитлове приміщення площею 42,2 кв. м., яке знаходиться в одноповерховій будівлі.
«Булочник» на прохання невстановленої особи з метою спільного використання складського приміщення підписав договір оренди про тимчасове користування даними нежитловим приміщенням. Відповідно до договору орендодавцем був ПАТ «Український нафтогазовий інститут» в особі голови правління.
Потім у ФОП виникла підозра, що в даному приміщенні виробляють аж ніяк не булочки, а знаходиться комп'ютерне обладнання — сервери.
В ході проведення обшуку слідчі виявили і вилучили 8 програмно-технічних комплексів «Asic» і один ноутбук, які використовувалися для створення «імітації електронних грошей крипто валюти (Bitcoin і інші)».
Ще один приклад. 19 березня 2015 р. у справі №750/2387/15-к слідчий суддя Деснянського районного суду Чернігова задовольнив клопотання слідчого УСБУ в Чернігівській області. Зокрема, слідчий просив надати тимчасовий доступ для вилучення роздруківки руху грошових коштів із зазначенням даних про контрагентів, їх призначення і підстав перерахування по розрахунковому рахунку ТОВ «БІТ-НЕТ». Кримінальне провадження було відкрито за ч. 1 ст. 205 КК (Фіктивне підприємництво), за фактом створення невстановленими особами ТОВ «БІТ-НЕТ» з метою виготовлення та емісії криптовалюти «біткоін». Для здійснення своєї діяльності ТОВ відкрило рахунок в Дельта Банку для розрахунків в євро, в доларах США і гривні. Для легалізації зазначеної діяльності було складено договір про надання послуг апаратного хостингу (колокейшн) між ТОВ «БІТ-НЕТ» і компанією «Кастлетон трейдинг ЛП» (Великобританія).
«Офіційний представник біткоіну»
В іншій справі слідчі Державної фіскальної служби роздумували, як притиснути зловмисників і вимагали від Солом'янського райсуду Києва надати тимчасовий доступ до документів громадської організації «Біткоін Фундація України», яка, на їхню думку, зберігає дані про клієнтів «грошової системи» біткоін, а саме: ПІБ користувачів, адресні дані, контактні телефони, паспортні або інші персональні дані, договори, заяви на підключення.
Досудове розслідування проводилося знову-таки за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України). Зловмисники використовували реквізити та поточні рахунки фіктивних підприємств, чим сприяли діючим СПД в умисному ухиленні від сплати податків. Підприємства, що мають ознаки фіктивності, з метою прикриття своєї незаконної діяльності використовували, як зазначає слідчий, електронну грошову систему «біткоін», а саме електронний гаманець. Висновок про те, що ГО «Біткоін Фундація України» є офіційним представником біткоіну, слідчі зробили з «загальнодоступної інформації, що міститься в мережі Інтернет».
Варто відзначити, що Bitcoin Foundation Ukraine (BFU) була першою громадською організацією, створеною з метою розвитку Bitcoin (і інших криптовалют) на території України. Її створення було пов'язане з появою перших компаній і окремих підприємців, які бажають заробити на Bitcoin. А в березні 2014 року його засновник і екс-менеджер мобільного оператора CDMA Ukraine Михайло Чобанян відкрив перше в Україні агентство з обміну криптовалют Kuna з фізичним офісом, куди могли приходити клієнти і купувати біткойни за готівку.
Проте все виявилося не так просто, надалі до Михайла Чобаняна свої претензії мали не тільки податківці, а й кіберполіція. Зокрема, йому намагалися інкримінувати незаконне надання можливості придбати, ввести/вивести (електронні гроші) криптовалюту Bitcoin.
Цікаво, що рішення суду з дозволом на обшук було мотивоване тим, що правила випуску даної валюти не узгоджені з Національним банком України і це, в свою чергу, порушує порядок використання електронних грошей на території України. Обшуки проводилися і в «посольстві біткоіну», яке відкрив М. Чобанян в Києві на Львівській площі.
«Знаряддя» злочину
Негативне ставлення держорганів до біткоіну має свої причини. Так, основна частина судових справ, де фігурує біткоін як спосіб платежу, стосуються продажу наркотиків, вимагання, заволодіння коштами з чужих платіжних карток, діяльності конвертаційних центрів, організації DDOS-атак і ін.
Наприклад, біткоін використовувався групою осіб з числа громадян України, Португалії та Швейцарії в міжнародній фінансовій схемі, спрямованій на заволодіння коштами українців. Зловмисники зареєстрували на території Великобританії підприємство «Planet business management ltd», яке нібито розробило програмний продукт «Кайрос», і в подальшому залучили велику кількість інвесторів (громадян України та іноземців), обіцяючи при цьому отримання вкладниками надприбутків. В результаті велика частина коштів була виведена за кордон з використанням біткоіну.
Біткоін як оплата за договором: і не розраховуйте!
Фігурує криптовалюта і в цивільних справах. Причому, як показала одна з судових справ, якщо ви виконуєте роботу за біткоіни і навіть підписали договір і акт, будьте готові до того, що в разі несплати вашої роботи претензії залишаться без відповіді. Адже Bitcoin, на думку суду, не має ознак матеріального світу, тому не може бути об'єктом судового захисту. Простіше кажучи, немає закону, який би прив'язував біткоін до світу речей — для суду не існує біткоіну.
Так, 24 березня 2016 р. Дарницький райсуд Києва розглянув справу, що стосується оплати біткоіном роботи програміста.
Між М. і Л. був укладений договір обміну товару на роботи, згідно з яким Н. зобов'язався виконати роботи по розробці і створенню програмного забезпечення з передачею їх результатів Л., а Л. — передати йому визначену договором кількість цифрової продукції Bitcoin (товар) на загальну суму 10 тис. гривень за цю роботу.
Н. виконав умови договору: розробив і створив програмне забезпечення відповідно до технічного завдання, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, однак відповідач біткоіни йому не передав.
Суд не погодився з позицією позивача про те, що до даних правовідносин застосовуються положення договору підряду, оскільки суб'єктний склад сторін не відповідає умовам зазначеного виду договору. Тому, вважає суд, до спірних правовідносин застосовуються положення договору міни (бартеру).
Згідно з укладеною угодою між Н. і Л. товар — визначена договором кількість цифрової продукції Bitcoin, яка є предметом господарського обороту, виробленої в процесі майнінгу і об'єктивно вираженої за допомогою комп'ютерного програмування у формі цифрових записів, облік якої ведеться колективно в публічній базі Blockchain невизначеною кількістю учасників по чітко заданому алгоритму.
Суд зазначив, що, виходячи з умов договору, сторони погодили його виконання на безгрошовій основі, тобто предмет — це роботи, товар (майно/річ). При цьому сторони, визначивши предмет договору, який має ознаки віртуального — цифрова продукція Bitcoin, погодили, що він не має індивідуальних ознак. А оскільки такий предмет договору не можна ідентифікувати, визначити його ознаки матеріального світу, такий предмет не може бути об'єктом судового захисту.
Далі суд посилається на лист НБУ від 08.12.2014, де говориться, що випуск віртуальної валюти Bitcoin не має будь-якого забезпечення, не контролюється державними органами влади жодної з країн. Тобто Bitcoin, на думку суду і НБУ, не має забезпечення реальної вартості.
Як висновок, суд зазначає, що відповідач не може передати позивачеві те, що не має ознак матеріального світу, тобто біткоіни.
З позицією Дарницького райсуду погодився і Апеляційний суд Києва.
Примітно, що в своїй апеляційній скарзі Н. підкреслив, що за своєю правовою природою цифрова продукція Вitcoin — це майнові права на записи у відкритій базі даних Blockchain, її матеріальна цінність підтверджується їх вартістю на світових онлайн-майданчиках для торгівлі Вitcoin. Отже, право, що виникло у нього за договором на цифрову продукцію Вitcoin, підлягає судовому захисту.
Однак Апеляційний суд Києва зазначив наступне.
Виходячи зі змісту листа НБУ і умов договору, можна зробити висновок, що Bitcoin не є річчю в розумінні ст. 179 ЦК України та не має ознак матеріального світу. Також Bitcoin не є продукцією. Порядок звернення віртуальної валюти нормативно не врегульовано. Крім того, Н. не довів наявність у Л. Вitcoin загальною сумою на 10 000 грн і можливості їх передачі йому у власність.
Колегія суддів відхилила і посилання Н. на те, що цифрова продукція Вitcoin — це майнові права, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Так, зазначили судді, відповідно до ст. 3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, в тому числі права, які є складовими частинами права власності, а також інші специфічні права і права вимоги. Вitcoin не має ознак майнових прав.
Як бачимо, поки судова практика складається не на користь тих, хто вирішив використовувати біткоіни в якості способу оплати за договорами. Втім, з появою відповідного закону, ситуація може змінитися.
Криптоналоги
Курйозна ситуація в судовій практиці вийшла з приводу оподаткування криптовалюти. І все б нічого, якби і юрист компанії, і адміністративний суд не сплутали рішення Європейського суду з прав людини з рішенням Європейського суду (вищої інстанції Суду ЄС).
Так, 13 жовтня 2016 року Харківський окружний адміністративний суд розглянув справу №820/5120/16 за позовом ТОВ «Едінаркоін» до ГУ ДФС в Харківській області про скасування індивідуальної письмової консультації щодо віртуальної валюти Aitibicoin і податкової консультації ГУ ДФС щодо віртуальної валюти E-dinarcoin.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся в ГУ ДФС із запитами про надання податкової консультації з питання оподаткування податком на додану вартість операцій з віртуальними криптовалютами Aitibicoin і E-dinarcoin. І податковий орган, зокрема, повідомив, що операції з віртуальною валютою E-dinarcoin підлягають оподаткуванню ПДВ.
Позивач вважав ці податкові консультації такими, що не розкривають повною мірою суті заданого питання, і просив суд скасувати їх.
Вирішуючи спір, суд окремо відзначив, що «Європейський суд з прав людини в справі Хедквіст проти Швеції своїм рішенням від 22.10.2015 року ухвалив, що операції з біткоінами і іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні оподатковуватися податком на додану вартість. Таке рішення суду прирівнює віртуальні валюти до традиційних валют в плані оподаткування. Згідно з постановою суду, операції з обміну традиційних валют на біткоіни повинні бути вільні від податку на додану вартість, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку за операціями з обміну валют, банкнот і монет. Рішення Європейського суду також знімає питання про те, до яких видів активів слід відносити віртуальну валюту». І, оскільки рішення ЄСПЛ є обов'язковими на території України, суд витлумачив цей аргумент на користь позивача. Апеляційна інстанція залишила рішення без змін.
Втім, тут виявився «невеликий» нюанс. Після публікації статті про це на одному з ресурсів, юристи вирішили підняти згадане «рішення ЄСПЛ». Однак на ділі воно виявилося рішенням іншого, Європейського суду.
У ньому дійсно сказано, що на території ЄС угоди купівлі-продажу з криптовалюти, включаючи біткоін, не оподатковуються. Рішення було винесено за запитом влади Швеції, яка вступила в суперечку з громадянином країни Девідом Хедквістом (David Hedqvist). Підприємець планував відкрити офіційний сервіс з купівлі-продажу біткоіну. Але у шведській владі і Хедквіста виникли розбіжності щодо статусу біткоіну: вважати його валютою або товаром, який повинен обкладатися ПДВ.
Можливо, судді України в результаті займуть таку ж позицію. Втім, їм доведеться підібрати більш точну аргументацію.
