Влітку жителі великих міст, зокрема, Києва, стикаються з проблемою відключення гарячої води через так звані випробування теплотрас, які проводить постачальник послуг. В даному випадку — Київенерго. Тимчасові незручності зазвичай пророкують на два тижні, але на практиці все затягується на набагато більший термін. Причому про своєчасне повідомлення жителів про причини такої затримки постачальник послуг, як правило, ні слова.
Нещодавно, 10 липня, про реконструкцію теплотрас на деяких вулицях київських мікрорайонів Березняки і Русанівка, і відповідну відсутність гарячого водопостачання до середини жовтня поточного року повідомила на своїй електронній сторінці державна адміністрація Дніпровського району столиці.
Традиційна, здавалося б, ситуація на цей раз викликала бурхливу реакцію в соціальних мережах.
«Якщо я регулярно сплачую за гаряче водопостачання, то мені повинні, принаймні, написати про те, що у мене його не буде. Вибачитися і пояснити — не на офіційному сайті райадміністрації, а листом...», — пишуть одні. «Простий люд все стерпить. А взагалі, — це неналежне виконання своїх зобов'язань постачальником послуг, за яке не передбачено ніякої відповідальності. Тому що це монополія», — підтримують інші. «Поки є монополісти — чекати якісних послуг від них марно», — приречено констатують треті.
Дивно, але є такі, що не бачать в діях влади і постачальника послуг будь-якої безвідповідальності. Навпаки, вважають, що вони молодці, раз зважилися на реконструкцію теплотраси, яка забезпечить безперебійне гаряче водопостачання в майбутньому.
Найбільш раціональний підхід бачиться в наступній позиції, зазначеній учасником дискусії: «Якщо говорити про гарячу воду, то споживачеві все одно має бути, що з трубами. Київенерго є постачальником послуги в квартиру. І потрібно читати, що у них прописано в договорі у разі відсутності даної послуги. Якщо там прописана відповідальність виконавця перед постачальником — тоді є сенс судитися».
На думку досвідчених юристів, в будь-якому випадку факт подачі судового позову, особливо колективного, і з наданням йому максимального ступеню публічності — виправданий крок в даній ситуації.
З'ясування відносин з органами влади та постачальниками послуг у юридичній площині змушує їх звернути більш пильну увагу на проблему, вважає адвокат, викладач Київського університету права НАН України Олег Простибоженко.
Він підкреслює, що громадян, які вирішили, що з ними поводяться несправедливо, не повинні лякати навіть спроби відповідачів прикритися будь-якими форс-мажорними обставинами, і, в зв'язку з цим, їх заяви про відсутність порушення прав користувачів послуги.
«Відповідачі можуть відстоювати в суді позицію, що право на отримання мешканцями Києва послуги у вигляді гарячого водопостачання — не беззастережна. У разі несправності мереж, нам не зобов'язані надавати іншого постачальника послуги. Однак з огляду на монополізм надання послуги, юридична позиція для захисту прав споживача обов'язково знайдеться», — зазначає фахівець.
Він радить для початку відправити інформаційні запити до керівних органів постачальника послуги і в органи місцевої влади, які, відповідно до Закону «Про житлово-комунальні послуги» (ЖКП), зобов'язані контролювати якість надання таких послуг.
«Вони повинні відповісти на конкретні питання — про причини припинення водопостачання, що робиться для його відновлення, чому так довго, де своєчасне повідомлення споживачів, які варіанти компенсацій і т. д. Цим автори запиту зафіксують фактичну ситуацію з наданням послуги, що потім можна використовувати при формуванні правової позиції в судовій суперечці», — пояснює адвокат.
Якщо відповіді немає, то жителі «безводних» районів міста вправі скористатися можливостями, передбаченими положеннями ст. 18 Закону про ЖКП, а саме: викликати представника постачальника послуг і скласти акт-претензію.
Якщо той знову не з'явиться, такий акт підписується двома споживачами і направляється до виконавця. У будь-якому випадку він повинен відреагувати на ситуацію і дати відповідь по строках усунення порушень.
Більш того, в такому акті також доцільно вимагати компенсацію!
У статтях 21 і 22 Закону про ЖКГ написано, що виконавець зобов'язаний оплатити, а споживач має право отримати від виконавця компенсацію «в розмірі, що визначений договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт».
Зміцнити позиції споживача можуть і положення Закону про природні монополії. Через грамотне, з юридичної точки зору, обґрунтування монопольного становища на ринку Київенерго, можна вийти на зловживання ним своїми правами.
Непогано було б також залучити до справи кваліфікованого експерта, який може сказати, чи дійсно має місце форс-мажор, а не підміна виконавцем понять, і який насправді строк необхідний для усунення аварії на тепломережах або їх реконструкції. Власне від відповідей на ці питання залежать перспективи судової справи і розмір компенсації споживачам.
У будь-якому випадку, вважає Олег Простибоженко, при грамотному юридичному супроводі, споживач може домогтися через суд захисту своїх прав і навіть певної моральної компенсації за неякісне надання важливою комунальної послуги.
